Примітивно і негідно відповідати дзеркально на «антибандерівський» закон РП, – віце-прем'єр

Віце-прем'єр міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що дзеркальна відповідь на польський закон про покарання за «заперечення злочинів ОУН та УПА» була б «примітивною, негідною та контрпродуктивною».

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

«Це примітивно, це негідно... Такими діями ми заженемо ситуацію в кут», - сказала Климпуш-Цинцадзе в ефірі одного з українських телеканалів.

За її словами, українська сторона буде «досить жорстко, чітко, наполегливо вимагати того, щоб максимально отримати зміни в такий закон, який прийняла Польща».

Разом з тим, віце-прем'єр зазначає, що розраховувати на непідписання цього закону президентом Польщі Анджеєм Дудою не слід.

«Висловлюється така, дуже обережна надія на те, що, можливо, він все-таки не буде підписаний, хоча я б не тішила себе такими надіями», - додала вона.

Заступник голови українського уряду також зазначає, що Київ у цьому питанні «тільки починає висловлювати свою позицію».

«Я думаю, що наша позиція лунатиме з точки зору незадоволення, неприйняття, незгоди ... І водночас ми продовжуватимемо виходити зі своєї позиції, як ми це робили протягом останніх років, коли розпочалися постійні політичні інтерпретації історичних подій з боку наших польських колег, як на мене, безвідповідальні інтерпретації історичних подій», - сказала вона.

За словами віце-прем'єра, Україна постійно наголошує на необхідності вести діалог між істориками й експертами, а також проводити спільні дослідження «сторінок історії, які, на жаль, є складними і для українців, і для поляків».

«І саме такий «дорослий» підхід міг би створити набагато потужнішу та якіснішу основу для наших подальших відносин. А якщо в такий спосіб закривати рота тим, хто має іншу думку, ніж теперішня інтерпретація історії польськими політиками, то це нічого хорошого, на жаль, не дасть - не конкретно для двосторонніх відносин, а саме для Польщі», - вважає вона.

Як писав «Волос»,  26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин.

Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».

У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 

Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.

МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.

Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.

Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.

Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.  У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон. Комітет Верховної ради України в закордонних справах розгляне ситуацію щодо польського законопроекту про Інститут національної пам'яті.

 

На цю тему читайте також:  Із адвоката в ката: чому Польща знову наступила на українську державність?

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram