Журналіст «Вголосу» вирішила дізнатися, наскільки законним є розміщення рекламного «сміття» на неповторній пам’ятці архітектури, яку разом з ансамблем історичного Львова внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, і чому керівництво міста не вживає заходів з демонтажу цієї реклами.
У коментарі «Вголосу» начальник відділу міжвідомчих проектів Львівської міської ради Олена Хестанова пояснила, що розміщення будь-яких рекламних конструкцій у межах охоронних зон пам'яток історії та культури, об’єктів природно-заповідного фонду національного або місцевого значення потрібно обов’язково погоджувати з центральними або місцевими органами виконавчої влади. Але без втручання у форму та зміст реклами.
За її словами, дозвіл на розміщення реклами надають, відповідно до Закону України «Про рекламу», на підставі рішення виконавчого комітету міських та селищних рад. Утім закон прямо не забороняє розміщення реклами на пам’ятках архітектури. Документ лише містить перелік заборон щодо розміщення реклами і вказує, що він є вичерпним. Через це, як говорить чиновник, аргументувати відмову охочим візуально «розказати» про себе місту доволі складно.
Разом з цим Олена Хестанова запевнила: щодо розміщення реклами на будівлі театру опери та балету до міськради ніхто не звертався.
«Звернення щодо цього об’єкта не було. Очевидно, це питання між собою врегулювало на договірних засадах керівництво театру й торговельного центру», – розповіла чиновник.
Вона також додала, що міська рада скерувала вимогу до розповсюджувача реклами, у якій зобов’язала його протягом двох тижнів самостійно демонтувати рекламну розтяжку з театру.
«Є стандартна процедура, згідно з якою рекламодавець, який не звертався письмово до міськради по дозвіл на розміщення реклами, мусить протягом двох тижнів самостійно її зняти. Якщо він цього не зробить, ми видаємо наказ про примусове зняття рекламного банера. Але знову-таки інколи виникають ситуації, коли інженерів не допускають на об’єкт для демонтажу реклами. У такому разі ми звертаємося до суду й на підставі його рішення та виконавчого листа знімаємо рекламу», – підсумувала начальник відділу.
Щоб внести ясність у ситуацію, «Вголос» звернувся до генерального директора театру, заслуженого працівника культури України Тадея Едера. Той у телефонній розмові розповів, що розміщення рекламних щитів торговельного центру є своєрідною платою за безкоштовне підсвічення театру, яке робітники цього центру зробили влітку.
«Ви бачили, що в нас з’явилося європейське підсвічення театру? Так ось, його зробили безкоштовно працівники торговельного центру взамін на розміщення реклами на фасаді театру. Ми пішли на цей крок, бо за останні 24 роки ні міська влада, ні держава не виділили на проект реконструкції зовнішнього освітлення театру жодної копійки. А це великі суми. Тому я розглядаю рекламу як плату за спонсорську допомогу, і на тому крапка», – зазначив директор театру.
Окрім того, він додав, що виконавці робіт зобов’язалися сплачувати за електроенергію, яка йде на підсвічення будівлі. Отже, згідно з письмовою домовленістю, реклама висітиме на театрі до Нового року.
І все-таки… Львів – місто туристичне. Щороку оглянути стародавні собори і храми, а також прогулятися неймовірно красивими вуличками міста з терпким ароматом кави приїжджають сотні тисяч туристів. Зокрема, за прогнозами управління туризму Львівської міської ради, до кінця цього року кількість відвідувачів досягне 2-х мільйонів, що майже на 300 тисяч більше, ніж торік. Серед них, окрім українців, вагома частка – туристи з Польщі, Туреччини, Німеччини. Італії, США. Тож виникає цілком логічне запитання, чому гості Львова мають споглядати не унікальні пам’ятки архітектури, а рекламу, розміщену на них.
Як говорить відомий у місті екскурсовод Іван Радковець, якщо відійти за 200 метрів від Площі Ринок й опинитися на проспекті Свободи, туристи почуватимуться, ніби у великому супермаркеті.
«Купа вивісок закриває справжній Львів від очей гостей і львів’ян. Реклама псує вигляд міста, руйнує його архітектурну цілісність. Це саме стосується і розміщення реклами на театрі опери та балету, який насамперед є національним культурним надбанням України, а не площею для рекламодавців. Однак керівництво театру іншої думки. Воно схвалює рекламу, і я не вірю, що про це рішення не знають у міській владі. А якщо подумати більш глобально, ймовірно, хтось собі в центрі Львова «застолбив» місце під майбутню рекламу. Отже, можливо, сьогодні на театрі висить реклама магазину, а завтра з’явиться передвиборний плакат одного з кандидатів у мери», – підкреслив знавець Львова.
Іван Радковець також поділився своїми враженнями від підсвічення театру. За його словами, нічне освітлення не додає краси і величності споруді, а навпаки – роз’єднує будівлю і робить її дуже яскравою.
«Проектом освітлення театру має займатися спеціальна комісія, а виконувати роботи – не просто електрики, а професіонали, які знають усі тонкощі цієї роботи. Бо підсвічення – справа серйозна. Воно має підкреслювати цілісність будівлі, а не сяяти, як новорічна ялинка», – запевнив екскурсовод і додав, що в цій справі важливо враховувати будь-які дрібниці. Адже подекуди й ліхтарі можуть нещадно пошкодити будівлю.
З моменту підготовки статті минуло два тижні. Однак, як-то кажуть, віз і нині там. Незважаючи на попереджувальні листи міської ради про демонтаж реклами, вона надалі «красується» на театрі опери та балету.
P.S. Рекламну розтяжку можна побачити і на Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької у Львові. Однак, як запевнила начальник відділу міжвідомчих проектів Львівської міської ради Олена Хестанова, у цьому випадку рекламодавці зробили все за правилами. Є відповідне звернення до міської ради, дозвіл на розміщення рекламних матеріалів, а також обумовлені строки, які передбачають наявність реклами на час проведення ремонтних робіт фасаду театру.
«Є така європейська практика: коли будівлю ремонтують, її фасад завішують спеціальними прозорими рекламними сітками. Тож у цьому випадку реклама висітиме, поки не завершать роботи», – зазначила чиновник.
Тетяна Зеленська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ