Свята мучениця Харитина постраждала за віру в IV столітті в місті Понте. Дівчинку, яка залишилась без батьків у ранньому дитинстві, виховав благочестивий християнин Клавдій, пише styler.rbc.ua.
Бачачи його доброту, Харитина вирішила присвятити своє життя служінню Богові. Але одного разу юну християнку обмовили язичники. Незважаючи на тортури і приниження, вона не зрадила свої переконання і була страчена за вироком суду.
Як це часто буває, народні звичаї, приурочені до цього дня, ніяк не пов'язані з історією Харитини. У народному календарі вона вісниця дня, що убуває і майбутніх холодів. До цього дня треба було завершити всі городньо-польові роботи. «Харитина – перша холстина», «Харитина – вічна ткаля», «Харитина ткала, пряла – весь будинок одягала» – говорили один одному баби і сідали за ткацькі верстати, а дівчата – за рукоділля. Нитка, виткана в цей день вважалася «життєдайними». Її пов'язували на ліве зап'ястя від вроків і від пристріту.
Не сиділи без діла і чоловіки – у цей день вони починали катати вовну на валянки.
Вважалося, якщо сніг не впаде — зима не скоро настане. На березах і дубах листя залишаються — до суворої зими. Клацання і тріск дерев восени — на гарну погоду. Також туман, що зникає після сходу сонця, також віщує гарну погоду.
ІА "Вголос": НОВИНИ