Різниця між юліанським і григоріанським календарем – 13 днів, саме тому і відзначають два «Нових роки». Завдяки другому «Нового року» віруючі люди, які постять, можуть відзначити свято сповна, адже Різдвяний піст закінчується 6 січня, після Святого вечора.
Попри те, що Старий Новий рік не є офіційним вихідним (якщо припадає на робочий день тижня), відзначають його багато жителів України, зазвичай скромніше, ніж 1 січня.
У деяких регіонах України ліплять на Старий Новий рік вареники з різними начинками: з сиром, капустою, вишнями, картоплею. А серед вареників з традиційними начинками кладуть кілька з незвичайними. Наприклад, з цукром, ґудзиком, квасолею, насінням, монеткою. «Щасливці», яким трапляються такі вареники, розтлумачують самостійно, що ж означає цей «успіх». Цукор можна асоціювати з тим, що весь рік буде солодке життя, а монетку – з грошовим прибутком.
Вранці 14 січня чоловіки ходять посівати зерном, яке заздалегідь складають у торбинку. Спершу посівають у будинках хрещених батьків, родичів і близьких. Заходячи до хати, посівальник вітає господарів з Новим роком, читаючи різні засівалки (посівалки). Дуже важливо, щоб першим, хто зайде в будинок 14 січня, був чоловік. Вважалося недобрим знаком, якщо першою відвідає будинок в цей день дівчина дітородного віку, а ще гірше – якщо вдова, стара діва, старий або каліка. Наші пращури вірили, що цей обряд дуже важливий і відіб'ється на житті сім'ї в майбутньому.
Також наші предки дотримувалися заборони, яка полягала у тому, що не можна вилучати зерно, яким посівав чоловік, до заходу сонця.
Господарі будинку, в який приходять посівальники, зустрічають їх як найбажаніших гостей, запрошують до столу й обдаровують різними частуваннями.
Крім того, на Старий Новий рік збираються за одним столом цілими сім'ями, з друзями, родичами і просто близькими людьми. Стіл накривають і щедро пригощають гостей. Вважають, що чим більше гостей збереться в будинку на Старий Новий рік, тим краще й успішніше то рік мине.
ІА "Вголос": НОВИНИ