Членами сім’ї фізичної особи відповідно до ступеня споріднення вважаються:

- перший ступень споріднення – батьки фізичної особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;

- другий ступень споріднення - рідні брати та сестри фізичної особи, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та сплати з вказаної суми спадщини (дарунка) податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою                 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року, до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати податок та збір до 1 серпня 2018 року.

 

Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

 

Як зазначив перший заступник начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Андрейко, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 №435-IV, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III, п.п.6.21 п.п.6 п.4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №467, з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 №787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

 

Податкова знижка щодо сум коштів, сплачених на будівництво (придбання) доступного житла. Як нею скористатися за 2017 рік?

 

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України від 25 грудня 2008 року №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі – Закон №800) доступне житло - це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 4 постанови КМУ від 11 лютого 2009 року №140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» (далі – постанова №140) передбачено, що державна підтримка надається шляхом:

сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (п.п.14.1.170 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відповідно до п.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням п.164.6 ст.164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого п.166.2 ст.166 ПКУ.

Перелік документів, які необхідно додати до податкової декларації про майновий стан і доходи для нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом

 

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

 

До 1 травня громадянам слід подати заяву для застосування пільг з плати за землю

 

З 01 січня 2018 року до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) внесено зміни щодо оподаткування пільгових категорій фізичних осіб - платників земельного податку, а саме звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).

Довідково.

Згідно з пунктом 281.1 статті 281 ПКУ до пільговиків належать:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

 

Платникам податку на додану вартість щодо зупинення реєстрації податкових накладних

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр).

Так, у пункті 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Дана квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. (п.12 Порядку).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються (п.13 Порядку):

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначено у п.14 Порядку, а саме:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (п.15 Порядку).

Крім цього, у цьому ж пункті зазначено, що платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Водночас з метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до п.29 Порядку платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п.31 Порядку).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, а також Таблиця даних платника податку із поясненнями подаються в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 та п.39 Порядку).

ДФС України на своєму офіційному веб-сайті у розділі «Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів» постійно розміщує електронні формати повідомлення (j13126020) та Таблиці (j1312302), які можуть бути сформовані та надіслані платником податку через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою:cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.

При цьому Порядком передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Також комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку (п.33 Порядку).

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п.27 Порядку).

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджено Постановою КМУ від 21.02.2018 №117.

 

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

 

24 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №04), яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №1246). Постанову №204 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 24.03.2018 №57. Постановою №204 внесено наступні зміни:

операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем;

у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку;

податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

 

Порядки з питань зупинення реєстрації податкових накладних та критерії ризиковості в дії

 

22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117), яка була оприлюднена 07.03.2018р. в газеті «Урядовий кур’єр» №46.

Постановою №117 затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова №117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та забезпечує прозорість роботи контролюючих органів, шляхом запровадження публічного реєстру податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Платники податків матимуть змогу в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначила ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України:

- критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій;

- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Крім цього, для оперативності розгляду пояснень та документів передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набуватимуть чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У випадку коли рішення комісій не зареєстровані протягом семи робочих днів, зупинена податкова накладна / розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі.

У рішенні про відмову в реєстрації буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

Роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет» відновлено з урахуванням положень зазначеної постанови.

 

Всі підприємці, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, повинні застосовувати РРО

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова №1336), із змінами та доповненнями, затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. №984 змін до Постанови №1336, останню доповнено пунктом 21, відповідно до якого дія цієї постанови не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Також згідно з внесеними змінами до пункту 1 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій суб’єктам господарювання у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Таким чином, з 20 грудня 2018 року здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, без застосування РРО з використанням РК та КОРО, не передбачено.

На думку Регуляторно-правового департаменту ДФС, яка викладена ним у листі від 19.02.2018 р. № 358/99-99-01-01-18, для вирішення колізії між Законом України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами та доповненнями та Законом України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, як регулюючих суміжні правовідносини, слід керуватись останнім, тобто Законом про РРО.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ