Спекотна політична осінь
Восени буде гаряче, навіть спекотно – так вважає український політолог, директор «Інституту глобальних стратегій» Вадим Карасьов . «По-перше, Росія посилить тиск на Україну щодо виконання мінських угод. Цей тиск буде різноманітним: від активізації бойових дій на сході України до різного роду провокацій політичного, економічного характеру. Гадаю, що тут Росія діятиме дуже активно й рішуче, тому що їй діватися нікуди. Так звана, історія з українськими «диверсантами» у Криму – це перша ознака цієї осінньої активізації Російської Федерації. Репетиція і прелюдія розпочалася ще з початку серпня», – каже Карасьов.
Що стосується внутрішньополітичної ситуації, то вона, за його словами, теж буде складною. «Слід очікувати на гарячу політичну осінь, пов’язану з тим, що стабільності в парламенті немає, економічні показники не покращуються, а навпаки погіршуються. Восени українці отримають нові платіжки, адже суттєво зростуть тарифи на електроенергію, на опалення – і це вдарить по кишенях усім і лише посилить активність політичних сил. Соціальне невдоволення буде зростати. Думаю, що восени це буде його пік, який конвертується у політичну активність окремих сил. Тому не виключаю, що в парламенті і поза ним буде гаряче, навіть спекотно. І, як наслідок, політична нестабільність», – зазначає політолог.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак також прогнозує політичну нестабільність: «З відновленням роботи парламенту нам слід очікувати чергових протистоянь всередині коаліції, яка нібито існує, а насправді де-факто голосів недостатньо. Очевидно, це спровокує чергову хвилю парламентської кризи, яка переросте в загальнополітичну кризу. Але все-таки у цьому році дострокових парламентських виборів вже не буде, а в першій половині наступного року вони цілком реальні», – вважає експерт.
Економіка: гривня падає, ціни ростуть
Економічні прогнози теж не надто втішні. Андрій Новак зазначає, що осінь – це черговий етап підвищення цін на енергоресурси, передусім на електроенергію, що потягне за собою підвищення комунальних тарифів. «По-друге, у зв’язку з новою хвилею девальвації гривні, яка на сьогоднішній день є виключно штучною – запланованою урядом та Нацбанком, все здорожчає. Спочатку зростуть ціни на імпортні товари, потім послуги, а згодом і вітчизняні товари. Це буде чергове підняття цін фактично на всі групи товарів та послуг. Це те, що нас точно чекатиме в економіці. Можливо, нас не чекатиме черговий транш МВФ, але чи він прийде, чи ні, від цього громадянам України буде ні тепло, ні холодно. А ось холодно може стати з початком опалювального сезону, адже не виключаю, що всі місцеві органи влади будуть економити енергоресурси і таким чином із запізненням почнуть опалювальний сезон, чи підтримуватимуть мінімальні норми температур», – каже Андрій Новак.
Вадим Карасьов, говорячи про економічний блок, наголошує, що відтермінування чергового траншу МВФ – не надто позитивна новина. «Це пов’язано з тим, що ми зірвали електронне декларування. А це означає, що ми не отримаємо 2 млрд євро і від Євросоюзу, це відтермінує також кредитні гарантії з боку США, а це призведе до тиску на бюджет і на гривню. Думаю, що восени падіння гривні продовжиться. Головне, щоб це не було в шоковому варіанті, адже коли курс обвалиться – це буде якщо не ключовим, то дуже важливим чинником для соціальної і політичної нестабільності. Адже стабільність валюти у нас напряму пов’язана з політичною стабільністю. Долар може коштувати приблизно 27 гривень, якщо не буде позитивних зрушень. Тому і на зовнішньополітичному, і на внутрішньополітичному, і на економічному напрямку нас чекають серйозні виклики», – наголошує Вадим Карасьов.
І традиційний виклик, за його словами, це питання взаємовідносин «Нафтогазу» та «Газпрому». «Це питання завжди загострювалося напередодні опалювального сезону і зараз теж тривають постійні баталії щодо боргів, щодо транзиту та інших традиційних і нетрадиційних проблем. То ж на цьому фронті також можлива активізація «Газпрому». Тому треба бути обережними й готовими, щоб зменшити всі ці виклики та ризики від них, а зробити все, щоб почалося економічне пожвавлення. Адже падіння рівня життя матиме безпосередні наслідки для внутрішньополітичної стабілізації і вплине на зовнішньополітичну динаміку країни в цілому», – каже Карасьов.
Соціальні вибухи
Якщо говорити про тарифи, то з першого вересня електроенергія для населення подорожчає на 25-30%, залежно від рівня споживання. Представник ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда розповів «Вголосу», що при обсязі споживанні до 100 кВт (до 150 кВт в сільській місцевості) вартість збільшиться з 0,57 грн до 0,714 грн. за 1 кВт; при обсязі споживанні від 100 кВт (від 150 кВт в сільській місцевості) до 600 кВт/год вартість збільшиться з 0,99 грн. до 1,29 грн. за 1 кВт; при обсязі споживанні понад 600 кВт вартість збільшиться з 1,56 до 1,638 грн. за 1 кВт.
На відміну від минулого опалювального сезону, вартість газу для індивідуального опалення буде становити 6,879 з ПДВ за 1 м3, незалежно від обсягу його споживання.
Вдвічі дорожчає централізоване опалення, яке буде коштувати в середньому 1274,8 грн. за 1 Гкал, або 33,6 грн. за м2, а в деяких областях сягатиме майже 1600 грн. за 1 Гкал, та понад 50,0грн. за м2. Це також стосується і гарячої води яка вже коштує в середньому 75 грн. за м3, а в деяких областях до 95 грн. за м3. Таким чином, осінній рахунок за невеличку квартирку в 50 м2 буде складати в середньому 2385,6 грн.
«Враховуючи, що середня заробітна в Україні (без врахування Києва, де доходи вдвічі вищі ніж в інших регіонах) становить 4650 грн на місяць, більшості українців доведеться віддати понад 50% доходу за оплату житлово-комунальних послуг. В умовах загального незадоволення рівнем життя, цінами, доходами, корупційними скандалами у владі та іншим, таке різке підвищення вартості житлово-комунальних послуг без відповідного покращення їх якості, безперечно, може призвести до соціальних вибухів», – зазначає експерт.
Серед іншого, з вересня планується запуск нового сервісу, завдяки якому власники нерухомості чи бізнесу зможуть миттєво через СМС отримувати інформацію про будь-які реєстраційні дії, які вчинені щодо їхнього майна. Також з осені учні 10 - 11 класів навчатимуться за новими програмами з історії України. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років, період масових репресій та великого терору в Україні. Також у нову шкільну програму з історії вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках), українська Гельсінська група та багато іншого.
Окрім того, з 1 вересня діти 1-4 класів навчатимуться по-новому. Скасовано оцінювання, домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові дні та канікули, а їх обсяг буде обмежено.
Війна: воєнного стану не буде, а мобілізація можлива
Щодо війни на сході країни, військовий експерт Олег Жданов прогнозує, що нових викликів не варто очікувати, окрім посилення обстрілів. Адже, як тільки якесь свято чи важливі політичні події, кількість обстрілів росте, як тільки затишшя на політичній арені, відповідно і напади стихають. «З воєнної точки зору ніяких кардинальних змін у зоні АТО не буде. Ситуація буде приблизно така ж, як зараз. Немає факторів для змін. З точки зору політичної, я сподіваюсь, що президента таки змусять шукати вихід з цього тупика, в який ми зайшли, адже ситуація насправді патова. Ні миру, ні війни – так більше продовжуватися не може, люди гинуть, все стоїть на місці, реформ немає. Ці посилення обстрілів – це певний вид натиску на нашого президента з боку Кремля. Але ми бачимо, що й західні партнери втрачають до нас інтерес. Чого варта жорстка реакція Заходу з приводу відтермінування електронних декларацій – це все-таки суттєвий крок назад на початку славної боротьби з корупцією. Тому що, побачивши майно тих осіб, які мають внести декларацію, думаю, що суспільство отримає спершу легкий шок», – каже Жданов. Він висловив сподівання, що таки з’являться політичні вирішення проблем на сході. «Адже й у Путіна вже немає тих сил і засобів в’їхати на танках, як, наприклад, у 2014 році. Це вже не та ситуація і ми вже зовсім інші», – каже Жданов.
Щодо заяв Порошенка про те, що він не виключає можливість запровадити воєнний стан, експерт говорить: «Якщо я не помиляюся, то президент уже вп’яте нам обіцяє введення воєнного стану у разі загострення на лінії розмежування. Ситуація уже загострювалася неодноразово, особливо в січні – лютому 2015, коли тривали бої за Донецький аеропорт, бої під Дебальцево. І, якщо вже ці події не спонукали увести воєнний стан, то думаю, що сьогоднішні заяви - це повний популізм», – наголошує військовий експерт.
А щодо перспектив оголошення сьомої хвилі мобілізації, Олег Жданов зазначає: «Від того, чи президент її оголосить, чи ні буде залежати боєздатність ЗСУ і обороноздатність цілої країни. Адже у зв’язку з тим, що ми відпускаємо попередньо мобілізованих і не оголошуємо новий набір, ми втрачаємо процент укомплектованості армії, що впливає на нашу боєздатність. А контрактники, яких так очікували, їх немає. Всі, хто справді хотів воювати, вже записались, до того ж ми зіштовхнулися з проблемою, що люди підписують контракт, а їхати в зону АТО не поспішають. Тому мобілізація – це балансування на грані боєздатності країни. Якщо буде пряма загроза, Порошенко нікуди не дінеться і змушений буде оголосити сьому хвилю мобілізації. Якщо ж загроза обороноздатності не буде сильно впливати на внутрішню і зовнішню політику країни, то він зробить все для того, щоб її не оголошувати. Адже це буде найнепопулярніший крок, а в нинішніх реаліях для президента – це буде дуже невигідне політичне рішення», – пояснив військовий експерт.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ