З повсякденного досвіду нам відомо, що на деяких людей комарі сідають частіше, ніж на інших. У журналі Current Biology була опублікована стаття, яка частково пояснює цей феномен тим, наскільки майстерно людина вбиває комарів, які сідають на шкіру, пише «Телеграф».
«Якщо ви перебуваєте за містом у компанії, тримайтеся поруч із другом, який захоплений бесідою і не звертає увагу на комарів, вони з великою ймовірністю злетяться до нього, а вас залишать у спокої», – пояснює Джеффрі Ріфелл (Jeffrey Riffell) з Вашингтонського університету в Сіетлі, один з авторів дослідження.
У статті Ріфелл і його колеги описують поведінку комарів, випущених у приміщення з двома підвішеними під стелею шматками тканини. Одні шматки перед експериментом тримали люди, і вони видавали привабливий для комарів запах людського тіла, інші були чистими. Комарі переважно сідали на тканину, яка пахла людиною.
Експеримент повторили, додавши механіки: тканиною, яка була з запахом людини, почали рухати, а ту, що не пахла, – залишили висіти спокійно. В цьому випадку комарі надали перевагу шматку тканини, який пах людиною. Одного разу спугнувши комаху помахом полотна, вчені «навчили» їх уникати незручної мішені. Ефект вібрації виявився рівносильний 40% ефективності репелента.
Подальші експерименти довели, що комахи не тільки запам'ятовують об'єкт, на який важко сісти, а й пов'язують це складне становище з запахом конкретної людини. Цей зв'язок формується завдяки активності дофаміну; генетично модифіковані комарі, у яких зв'язування дофаміну було утруднено і ця зв'язка майже не утворювалася, не розрізняли запах людського тіла.
Автори дослідження вважають, що їх відкриття може принести велику користь суспільній охороні здоров'я. Так, наприклад, виведення генетично модифікованих комарів з порушеним зв'язуванням дофаміну може привести до істотного падіння захворюваності на малярію та інші інфекціями, переносниками яких є комарі.
ІА "Вголос": НОВИНИ