Такі висновки зробили аналітики моніторингово-аналітична група (МАГ) «Цифра», дослідивши, які політичні сили і як масштабно представлені сьогодні у місцевих радах та наскільки оновились місцеві ради після виборів.
Зокрема, аналітик «Цифри» Іванна Фединчук розповіла, що участь у виборах до 462 районних рад взяла 81 політична партія, номінувавши загалом 97 102 кандидати у депутати районних рад. В результаті від 69 партій до районних рад було обрано 15 тисяч 52 депутати. Найбільше представницьких мандатів здобули «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (3 228), ВО «Батьківщина» (2 562), «Опозиційний Блок» (1 331), Радикальна партія Олега Ляшка (1 266), Аграрна Партія України (1 103), «Наш Край» (914), УКРОП (776), Відродження (659), Свобода (634). Загалом ці політичні партії представлені у районних радах 12 743 депутатами, що становить 84,6% від загальної кількості мандатів.
Із 15 тисяч депутатів районних рад 5 тисяч, тобто третина, мають досвід депутатства. Найбільше колишніх депутатів, які знову прийшли до влади, є в західній частині України.
Із 5 тисяч колишніх депутатів, які знову прийшли в ради, майже 1700 депутатів є представниками Партії регіонів. Члени Партії регіонів, за словами експерта, знайшли собі місця у всіх партіях. Найбільше їх, очікувано, – у Опозиційному блоці, проте на другому місці за кількістю екс-регіоналів несподівано опинився Блок Петра Порошенка. Показово, що у списку Опоблоку екс-регіоналів лише на 5 більше, ніж в партії президента. Тобто начебто прозахідна політична сила, яка має ім’я Президента України дала, можливо, другий шанс представникам Партії регіонів.
«Для нас стала несподіванкою така велика кількість членів Партії регіонів у Блоці Петра Порошенка. Ми можемо запитати: це є зрадою чи перемогою? З одного боку ми розуміємо, що гучні заяви від чинної влади про люстрацію значною мірою є порожніми балачками. З іншого боку, чи не говорить це про певний рівень лояльності політичних партій до колишніх «регіоналів» і, якщо членів Партії регіонів прийняли у Блок Петра Порошенка, чи інтегруватимуться вони у президентську політсилу і перейматимуть цінності, бачення та програму БПП? Питання також – чи не задумають екс-комуністи чи «регіонами» відновлювати на місцях проекти своїх колишніх партій», – сказала Іванна Фединчук.
Досить багатьом колишнім «регіоналам» дали притулок у своїх лавах також Аграрна партія, «Відродження», «Наш край» та Народна партія. За словами керівника МАГ «ЦИФРА» Назара Бойка, ця ситуація була прогнозована ще до виборів, зважаючи на політичну афіліацію та джерела фінансування цих партій. Водночас те, що кожен десятий депутат районної ради від Блоку Петра Порошенка є колишнім «регіоналом», на погляд аналітиків, є неочікуваним. Таку кількість екс-представників Януковича, які пішли у райради від БПП, на думку Бойка, можна пояснити браком членів у партії президента, особливо на півдні та сході. Тож виглядає так, що в БПП проміняли совість на голоси: взяли на борт екс-«регіоналів» для того, аби ті забезпечували їм результати на місцевих виборах.
«Якби в Блоці Петра Порошенка цього не зробили, це вплинуло б на результати БПП. Адже багато колишніх депутатів Партії регіонів мають певні напрацювання на місцях і, якби вони пішли у інші партії, то забрали б голоси із собою. Розуміючи цей ризик, БПП включив людей із ПР у свої списки», – пояснив аналітик.
Однак мало того, що БПП прихистив партійців Януковича, вони ще й віддали їм керівні посади у райрадах. БПП «Солідарність» одержав найбільшу кількість посад – 175 і саме від цієї політичної сили керувати радами прийшли найбільше екс-«регіоналів». Представники «Батьківщини» очолили 59 рад, Аграрної Партії України – 46, «Опозиційного Блоку» – 30, «Відродження» – 26, «Нашого Краю» – 25, Радикальної Партії Олега Ляшка – 14, УКРОПу – 12, «Свободи» – 10. Загалом кількісний розподіл голів райрад між політичними партіям, окрім «Опозиційного Блоку», відповідає кількості районів, у яких відповідні партії набрали найбільшу кількість виборців. У випадку «ОБ» його представники здобули 30 посад голів районних рад при показнику перемоги у 59 районах.
Аналітики з’ясували, що 234 голови, тобто більше половини, мали представницький мандат після виборів у 2010 році, тобто кожен другий депутат із досвідом став головою районної ради. І тут знову здивував БПП: із понад 170 голів районних рад, які має ця політична сила, 73 були депутатами районних рад попереднього скликання, а 22 з них були афілійовані із Партією регіонів.
«Бачимо, що «Солідарність» не лише взяла екс-представників Януковича у свої лави, але й віддала їм керівні посади. Виникає питання наскільки у БПП впевнені, що ці люди в тих чи інших політичних обставинах будуть лояльними до Блоку Петра Порошенка? В цьому є проблема, адже при наступних парламентських чи президентських виборах, ці люди можуть підставити партію президента», – вважає керівник «Цифри».
Загалом головами районних рад в Україні є 90 екс-«регіоналів», тобто трохи менше 20 %. 22 із них до влади привела партія, яка чи не найгучніше говорила про люстрацію та перезавантаження влади, і це, на переконання фахівців, неприпустимо.
Результати виборів районних рад та результати обрання їхніх голів, за словами Назара Бойка, дають підстави зробити декілька висновків.
Перше, третина депутатського корпусу новообраних рад мають досвід представництва у райрадах попередньої каденції. Це залишає відкритим питання щодо перенавантаження місцевої влади, а саме – наскільки такий рівень оновлення дозволяє говорити саме про перезавантаження.
Друге, присутність у нових партійних проектах, зокрема в БПП «Солідарність», значної кількості колишніх депутатів від Партії регіонів актуалізує питання лояльності цих депутатів до політичних партій, які дали їм можливість «другого шансу».
І третє, результати виборів і обрання голів райрад демонструють формування нових політичних середовищ з достатнім політичним впливом на місцевому рівні.
Не варто також забувати, що Петро Порошенко був одним із засновників Партії регіонів, тож має чимало давніх знайомих та друзів серед колишніх однопартійців.
Леся Бурбан, «Вголос»ІА "Вголос": НОВИНИ