Старі звички не зникають, але у тих, хто зумів взяти їх під контроль, з’являється щось нове.
Питання довгострокового утримання нових звичок – тема, що хвилює багатьох, переконаний лікар, кандидат медичних наук Андрій Беловєшкін на сторінках НВ.
Адже «колишніх залежних» не буває, і дослідження підтверджують, що активація мозку при вигляді смачної їжі у тих, хто переїдав, алкоголю у тих, хто випивав і так далі спостерігається завжди, тобто стара звичка назавжди залишається в мозку і прибрати її повністю – практично нерозв'язна задача. Тому ми і схильні зриватися до старого: деструктивної поведінки та шкідливих звичок.
Але як виглядає мозок тих людей, які успішно витримують адаптацію та нові звички? Старі звички та їхні нейронні шляхи не зникли, але з'явилося щось нове – більш товста префронтальная кора в зонах, що відповідають за когнітивний контроль. Можна сказати, що ті, хто позбувся залежностей, «прокачали» ці зони, зробивши їх навіть більш розвиненими, ніж у звичайних людей! Ті, хто взяв під контроль саморуйнівну поведінку, мають більш товсту префронтальну кору в зонах, що відповідають за контроль: насамперед це латеральна префронтальна система, що включає дорсолатеральні та вентролатеральні частини.
Наприклад, досліджуючи людей, що успішно схудли, вчені спостерігають у них велику активацію дорсальної кори в порівнянні зі звичайними людьми. При цьому активність орбітофронтальної (вентромедіальної) кори, пов'язаної з дофаміновим прилеглим ядром, у них нижче.
Опбітофронтальна (вентромедіальна) кора формує різні «звабливі» сценарії та сфокусована тільки на нагороді та спокусах, штовхаючи не тільки на переїдання, але і, наприклад, хабарі та злодійство. Активація дорсолатеральної кори майже повністю пригнічує генерацію відповідних імпульсів у вентромедіальній корі. Це означає, що чим вище когнітивний контроль, тим менше і тяга.
Цей механізм працює не тільки у випадку зі звичками, а й допомагає компенсувати наші вроджені схильності. Так, 1-2% людей є психопатами – їх багато серед політиків і злочинців, а відрізняються вони відсутністю емпатії, егоїзмом і схильністю порушувати закони. Так от, вчені встановили, що частина психопатів може подолати генетичну схильність і бути соціально успішними. Сканування показало, що «соціальні» психопати мають більш високу щільність сірої речовини у вентролатеральній префронтальній корі. Тобто вони мають більш високий когнітивний контроль над імпульсивністю. Цікаво, що чим сильніше психопатія, тим більш розвиненою є вентролатеральна кора для забезпечення соціалізації.
А це означає, що кожен з нас може змінитися, використовуючи нейропластичність нашого мозку. Незалежно від нашої генетики, наших вихідних даних, ми можемо отримати більший контроль над своїм життям, прокачати префронтальну кору. Якщо вже навіть клінічні психопати це можуть, то вам це точно буде до снаги. І не чекайте, що шкідливі звички зникнуть самі собою, працюйте над новими драйвер-звичками, що забезпечують вам контроль і розвиток волі. Вони прості: харчування, рух, сон і планування.
ІА "Вголос": НОВИНИ