Про це заявив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
«Боротьба за відкриття правди про «Катинь» була невід'ємнии елементом боротьби за іншу, демократичну, вільну від комуністичного диктату Польщу. «Катинь» нагадувала про одвічну підступність Росії, яка навіть після падіння комунізму приховує правду про трагедію 1940 року. Здавалося, після пов'язаної з «Катинню» Смоленської трагедії у 2010-му вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність», – зазначає історик.
За словами В'ятровича, на той момент «Катинь» вже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою - «Волинь»:
«Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули «Волинь-43») стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики. Саме їх висвітленню приділялися передовиці газет, репортажі на ТВ та фільми. Вже перші появи нової теми в публічному простої засвідчили її різницю з попередньою. Головним ворогом поляків тут ставали не совєти/комуністи/Росія, а українські націоналісти, а згодом просто українці. Головною втратою за якою сумували були не люди (імена, яких так дбайливо встановлювали у випадку Катині), а території (тому так легко розкидаються цифрами вбитих від 100 до 500 тисяч, тому часто на пам'ятниках не імена людей, а назви населених пунктів). «Катинь» була відважним викликом сильній радянській чи потім – російській владі. «Волинь» є спробою дошкульно вдарити слабшого сусіда, який воює з тим хто, ще недавно вважався головним ворогом Польщі. «Катинь» пробуджувала прагнення свободи, «Волинь» – ксенофобні настрої».
Разом з тим, очільник УІНП наголошує, що найразючіше різницю між символами «Катинь» і «Волинь» (в їхній етиці та естетиці) демонструють однойменні фільми Вайди і Смажовського:
«Перший трагічний, але світлий і життєствердний, показує негідників, але й героїв. Другий – похмурий, депресивний, злий і сповнений ненависті».
«Волинь» витісняє із пам'яті польського суспільства «Катинь», представляється найстрашнішим злочином проти поляків саме тоді, коли в Росії знову не лише заперечують розстріл польських офіцерів, коли реабілітовують і реанімовують комуністичний режим в цілому, – каже В'ятрович. – Коли ця реабілітація стає ідеологічною платформою для нової російської агресії проти сусідньої держави. Тема «Волині» стає інструментом зближення Польщі з Росією. Риторика, яка починається із засудження українського націоналізму і переходить в засудження боротьби українців за свободу починає звучати в унісон на схід і на захід від України».
Нарешті, нинішні видання та заяви про УПА в Польщі нагадують те, що говорилося і писалалося на цю тему в ПРЛ, і те, що говорить і пише Росія.
«Зрештою, обидва сусіди України з однаковою наполегливістю вимагають від українців переглянути їх історію, то й самий період історії, та ще в тому ж напрямку. А пам'ять про «Катинь», яка була запобіжником від смертельних для Польщі марень про спільний кордон з Росією, вивітрюється».
ІА "Вголос": НОВИНИ