Таке рішення було прийняте з ініціативи міського голови Сергія Надала на сесії Тернопільської міської ради 2 лютого 2018 року як відповідь на ухвалений польським Сеймом закон про заборону пропаганди «бандерівської ідеології», повідомляє прес-служба міськради.
Очільник Тернополя зазначає, що попри ухвалення зазначеного закону, Польща, як і раніше, залишиться партнером Тернополя. Адже сім польських міст є офіційними містами-побратимами Тернополя, з якими місто розвиває дружні взаємини.
«Тернопіль завжди мав прекрасні партнерські відносини з польськими містами. Тісно співпрацюють між собою освітні, лікувальні, спортивні та культурні заклади наших міст. І саме завдяки спільним проектами ми показуємо дружбу між нашими країнами та містами», – зазначив Сергій Надал.
«Цим рішенням ми демонструємо, що не дозволимо іншим країнам переписувати сторінки нашої історії. І ще раз офіційно затверджуємо на міському рівні пошану до наших Героїв і їхній вклад у боротьбу за Незалежність України», – додав мер.
До слова, раніше Тернопіль уже вбирали по-бандерівськи: 13 жовтня 2017 року напередодні 75-ї річниці заснування Української повстанської армії на вулицях міста вивісили червоно-чорні прапори.
Як писав «Волос», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».
Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.
МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».
Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.
Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.
Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.
У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон.
Комітет Верховної ради України в закордонних справах розгляне ситуацію щодо польського законопроекту про Інститут національної пам'яті.
ІА "Вголос": НОВИНИ