Дослідник Дмитро Чобіт вважає, що трагедія в Гуті Пеняцькій має документальне підґрунтя.
Жодної так званої релятивізації, тобто заперечення об’єктивної істини, ні на таблиці, ні на пам’ятнику замордованим українцям в Гуті Пеняцькій немає. Про це письменник та дослідник Дмитро Чобіт зазначає у відкритому листі до посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького.
Він коментує лист посла європейської держави керівникові адміністрації району, в якому Бартош Ціхоцький висловив «рішучий протест і обурення» щодо урочистого відкриття на місці колишнього галицького села Гута Пеняцька оновленої меморіальної таблиці жертвам злодіянь польських бандитів з Армії Крайової та їхніх тодішніх спільників – російських енкаведистів.
Як зазначає Дмитро Чобіт, жодної так званої релятивізації, тобто заперечення об’єктивної істини, ні на таблиці, ні на пам’ятнику замордованим українцям немає, і нагадує, що це не перший протест уряду РП стосовно українського пам’ятника в Гуті Пеняцькій.
«Пам’ятник закатованим бандитами АК українцям, порівняно із помпезним польським меморіалом, дуже скромний і напис на ньому теж далеко неповний, бо там було зазначено імена лише трьох осіб із десятків жертв польської різанини і «сокировбивства» - у буквальному розумінні цих слів!» - зазначає дослідник.
Він нагадує, що під прикриттям громадської організації «Товариство Гута Пеняцька» польська сторона самовільно, тобто нелегітимно і незаконно, без будь-яких погоджень з органами української влади збудувала у Гуті Пеняцькій цілий меморіальний комплекс. «Наголошую для його спорудження не існує жодного дозволу, жодного погодження і жодного рішення жодного органу української влади! Більше того, польська сторона про намір будувати меморіал в органи української державної влади навіть не зверталася! Привезли з Польщі готові стели з викарбуваними написами від імені Республіки Польща і встановили, де захотіли. То може, посол Польщі в Україні краще б пояснив легітимність встановлення у Гуті Пеняцькій великого польського меморіалу із явно перебільшеною кількістю викарбуваних у камені імен полеглих та вписуванням у списки жертв навіть значно пізніше померлих і у зовсім інших місцях?» - зазначає дослідник.
За його словами, вбитих українців необхідно було вшанувати, а текст підготовлено на основі останніх досліджень. «Кожне прізвище жертви і дата її загибелі підтверджується документально – усе опубліковано. Проект тексту меморіальної таблиці наведено у моїй книзі «Загибель Гути Пеняцької 28 лютого 1944 року». Жодне прізвище не вигадано, усе має сильне документальне підтвердження», - зазначає Чобіт.
Він наголошує: «Блискавична і гостра реакція польського посла в Україні Бартоша Ціхоцького у вигляді протесту в Бродівську РДА свідчить, що деякі кола у теперішній Польщі вкрай турбують питання явної експансії на українські землі, історію яких вони прагнуть висвітлювати з позицій «польської правди», при цьому не гидуючи жахливою брехнею».
Відкритий лист Дмитра Чобота до Посла Польщі читайте за посиланням.
ІА "Вголос": НОВИНИ