Трансфертне ціноутворення у 2018 році

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, з 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі - Закон №2245), яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber

З 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн.грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Більш детально щодо всіх змін в частині трансферного ціноутворення у 2018 році Державна фіскальна служба України інформувала в листі від 01.03.2018р. №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення».

 

 

З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».

Перехідний 90-денний період, який було запроваджено в окремих місцях митного оформлення, закінчився 3 травня. Під час цього періоду допускалось добровільне, на вибір підприємства, застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів.

Виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.

Виключення з цього правила становлять випадки:

- переміщення товарів транзитом;

- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;

- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.

У цих випадках ще протягом року принцип «єдиного вікна» може застосовуватися підприємствами на добровільній основі.

Перші результати застосування принципу «єдиного вікна» як обов’язкової процедури під час здійснення митного оформлення при ввезенні товарів на митну територію України свідчать про позитивну динаміку його застосування. Так, у 16 митницях ДФС показник застосування принципу «єдиного вікна» при митному оформленні імпорту наблизився до 90%.

 

 

У бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 №35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21» (далі – Наказ №381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за №451/31903.

Наказ №381 розроблено, зокрема, відповідно до п.201.15 ст.201 розділу V та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Наказом №381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276) (далі – Наказ № 21).

Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 21.

Також Наказом №381 встановлено, що таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1))» Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість та таблиця 1.2 «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди» Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом №21, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених цим наказом.

Наказ №381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01.06.2018.

 

 

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №108» (далі – лист ДФС №12908) повідомила наступне.

З 07.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017р. №1045» (далі – Постанова №108).

Постановою №108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017  №1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

 

 

Відповідно до пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн.грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн.грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Господарські операції, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

Застосування платниками різниць, передбачених пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПКУ

Згідно з пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п.140.2 та пп.140.5.6 п.140.5 ст.140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ.

Вимоги пп.140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у пп.39.2.1.7 пп.39.2.1  п.39.2 ст.39 ПКУ, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп.140.5.4  п.140.5 ст.140 ПКУ обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п.73.3 ст.73 ПКУ.

Лист ДФС №12908 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72904.html