У польському суспільстві обговорюють свіже рішення німецького Бундестагу спорудити у Берліні меморіальне місце жертвам Другої світової війни та німецької окупації в Польщі. Цю справу в «Rzeczpospolita» прокоментував польський історик Єжи Хащинський.
Він наголошує, що пам’ятник має нагадати про події, свідків яких майже немає. Вони не дожили до нинішніх днів. Щоправда, зауважує, що дискусія стосовно доцільності такого меморіалу триває довго. У цій дискусії є намагання розрізнити жертви Третього рейху. Мовляв, не всі німці, хто воював на боці Німеччини, були нацистами.Чи не тому в останні роки слово нацисти все менше трапляється у статтях, пресі, фільмах та дослідженнях. І хоча німецькі провідні політики та державні діячі беруть на себе відповідальність за злочини фашистської Німеччини, однак поляки часто відчувають у таких заявах певну ритуальність.
Такий висновок автор публікації Єжи Хащинський робить хоча б з інтерв’ю нового посла Німеччини у Польщі. Батько Арндта Фрейтага фон Лорінгговена, будучи ад'ютантом начальника Генерального штабу, в останні дні війни знаходився в бункері разом з Адольфом Гітлером. Як заявив посол, його батько не був нацистом, він буквально “не підтримував нацизм«. Він був патріотом, переконаним, що »його обов'язок боротися за свою країну".
Не кожний воюючий німець був нацистом ?
Польський дослідник вважає, що думка про те, що навіть ті, хто був у бункері з Гітлером, не був нацистом, а захищав свій край, стає в Німеччині дедалі популярнішою. Ще один приклад. Два десятиліття тому соціологи з університету Ганновера опублікували результати досліджень того, що наймолодше покоління знає про Третій рейх під назвою «Мій дідусь не був нацистом». Тоді пам’ять про німецьких жертв стала домінувати в німецькій історичній політиці, з припущенням, що відомості про злочини, скоєні в Польщі, є слабкими. Група депутатів від бундестагу, яка хотіла встановити польський пам'ятник у самому центрі Берліна, у 80-ту річницю початку Другої світової війни, написала про "недостатньо сформовану" обізнаність " та особливий характер правління німецького окупаційного режиму, який здійснював знищення населення в Польщі між 1939 і 1945 рр.». Через те роковини вшанування жертв провели більше року тому без пам'ятника.Автор дискусії у виданні "Rzeczpospolita" робить висновок, що популяризується думка про сумнівність німецьких злочинів, наявність німецьких патріотів, що боролися за свої землі і які не причетні до злочинів нацизму. Всі ці фактори попри рішення встановити меморіал жертвам німецької окупації в Польщі можуть деформовано вплинути на наступне покоління.
ІА "Вголос": НОВИНИ