За інформацією української діаспори в Німеччині, цей «український сувенір» продає в Німеччині місцевий землевласник та комерційний директор парка ім. Горького Андрій Шаптала вже вісім років, і за два роки після Революції Гідності та військової агресії Росії харківська сторона не змінила асортимент іміджевої продукції, пише видання «День».
Проте в Нюрнберзі мотрійки та інші російські сувеніри на українському лотку викликали потужну хвилю обурення як серед представників української діаспори, так і серед етнічних німців та іноземних туристів, які відвідують ярмарок. В грудні 2014-го і, особливо, 2015 року група німецьких активістів, серед яких є представники різних національностей, розгорнула справжню боротьбу за те, щоб в Німеччині були представлені саме харківські художники, українські товари та виробники.
Тільки протягом першого місяця 2016 року після закінчення останнього різдвяного ярмарку до Харківської міської адміністрації та до мера Нюрнберга були направлені десятки колективних листів із сотнями підписів та звернень, а кількість індивідуальних листів «не порахувати», повідомляє Ольга Котик, гід та письменниця з Нюрнберга. Ольга підкреслює, що до Євромайдану німці вважали Україну частиною Росії, але після подій зими 2013-2014 року все докорінно змінилося. «Самі німці та іноземні туристи чекали від харківського намету на Різдвяному ярмарку вишиванок чи писанок, і були в шоці, коли бачили мотрійок! Мені про «дивні сувеніри» на харківському лотку повідомив саме німець, я цього не знала. Він прибіг до мене й сказав: «Як таке може бути?» Бо, по-перше, мотрійки не є частиною української культури, а по-друге, це символ країни-агресора!» - згадує Ольга. Письменниця підкреслює, що хвиля обурення в Німеччині наростає, в Інтернеті активна група вже налічує кількасот людей, серед них є літні люди, які пережили світову війну, і вони просили принести додому їм заяви проти мотрійок, щоб поставити свої підписи і не пустити російський символ на ярмарок. Також до діяльності долучилися представники товариства українців Франконії, які відомі своєю підтримкою хворих дітей та допомогою учасникам АТО.
«Мотрійка – це російська лялька, яка в усьому світі є обличчям Росії. Нюрнберг – не маленьке містечко, це крупний туристичний центр, тут мільйони людей бачать виставку, і по всіх континентах поширюється месидж, що Україна залишається під впливом Росії, – схвильована 48-річна вчителька музики з Нюрнберга, колишня харків’янка Олена Фартушняк. – Ціль експозиції різдвяного ярмарку – показати специфіку міст-побратимів. Всі країни виставляють свої національні вироби. І багато хто в грудні 2015 року йшов до харківського намету з бажанням купити українські сувеніри, бо всі слідкували за подіями в Україні, знали про зміни. Але там їх зустрічала Росія».
Після повідомлень німецьких активістів у лютому 2016 року в Харкові сформувалася ініціативна громадська група за участі виробників художньої продукції, які намагаються змінити ситуацію із мотрійками. Олександр Чумак, голова асоціації приватних роботодавців, та Оксана Васильєва, власник магазину «Арт-бутік», днями зібрали прес-конференцію і запросили всіх зацікавлених харківських виробників взяти участь у різдвяному ярмарку в Нюрнберзі в грудні 2016-го, сформувати спільну партію слобожанських товарів. На заході виставили багато якісних суто харківських сувенірів, жіночих прикрас, кераміки, вишиванок, ляльок-мотанок, які можна продавати в Німеччині.
Зараз група вже подала заяву до комітету міжнародних відносин при міськвиконкомі та до управління споживчого ринку, але чи вдасться пробитися на цьогорічний ярмарок, активісти ще не знають, бо тендер із формування товарної партії в Харкові не проводиться, а термін подання документів до Нюрнберзкого різдвяного ярмарку закінчується наприкінці лютого.
Цікаво, що начальник департаменту споживчого ринку міськради Андрій Проскурін, який приймає рішення щодо поставок до Нюрнберга, був надзвичайно здивований скандалом у Нюрнберзі та хвилею обурення громадських активістів, чиновник і досі не розуміє причини невдоволення німців. «Він реально не розуміє, що такого поганого в мотрійках! – зауважує Оксана Васильєва. – Ніби нічого не чув про військові дії».
«Треба ці мотрійки просто заборонити на офіційному рівні, бо це ганьба Харкову та всій Україні! – наголошує художниця Наталя Вісягіна. – В Харкові багато унікальної продукції, і нескладно зробити сувеніри спеціально під цю виставку». З нею погоджується дизайнер Ольга Сенькіна та інші художники, які можуть представити Харків у Нюрнберзі. «Харків – це місто, де Академія дизайну та мистецтв випускає десятки й навіть сотні прекрасних майстрів щороку. Створити харківський сувенір цілою лінійкою – це дипломне завдання для двох-трьох дизайнерів!» – впевнений харківський дизайнер Слава Леонтьєв. Але поки що не створено умов, за яких прості виробники можуть долучитися до конкурсу, бо відкритого тендера для формування іміджевого представництва Харкова в Нюрнберзі ніколи не існувало, і треба його влаштовувати.
Голова постійної комісії міської ради з питань міжнародного співробітництва та іміджевих проектів Тарас Ситенко не виключає, що мотрійки потрапили до Нюрнберга за допомогою корупційних схем, але також вважає це результатом недбалості громади та чиновників. «Я збираюся з’ясувати, на яких підставах надають місце в цьому ярмарку. Досі неясно, як проводиться конкурс. Треба прописати умови нового конкурсу, бо в нас є рушники, одяг, кераміка, і можна зробити панораму саме Слобожанської культури», – каже Тарас Ситенко і зауважує: якщо до кінця лютого не вдасться подати заявку на конкурс, то треба звернутися до нюрнберзьких чиновників із проханням відкласти термін подання документів від Харкова, зважаючи на суспільний резонанс.
Водночас Олександр Чумак висловлює побоювання, що в цьому році зламати корупційну схему не вдасться, також оголосити тендер на постачання можна лише на 2017 рік, тож у грудні 2016 року в Нюрнберг можуть знов поїхати мотрійки. Німецькі активісти зі свого боку погрожують, що у випадку чергового такого приїзду вони влаштовуватимуть акції «культурної непокори».
ІА "Вголос": НОВИНИ