У результаті експерименту вчених китайської Академії наук пара самців мишей успішно виносила та народила мишеня. Раніше вони провели експеримент, під час якого діти без участі самця народилися у двох самок мишей.
Про це пише National Geographic.
Під час експерименту вчені використали модифікацію генів та ембріональних стовбурових клітин, а також виключення певних ділянок в їхньому геномі, що працюють по-різному залежноі від того, від якого батька вони отримані.
Щоправда, мишеня, народжене від двох самців, швидко померло.
Партеногенез — форма розмноження, при якій статеві клітини розвиваються в дорослий організм без запліднення взагалі, або без злиття ядра сперматозоїда з ядром яйцеклітини після запліднення (такий варіант називається гіногенез). Такий процес зустрічається у кількох десятків видів тварин, в тому числі хребетних (ящірок, амфібій, риб, птахів).
Найчастіше таким способом розмножуються самки, однак показані подібні випадки й у самців деяких риб. Для ссавців випадки партеногенезу в природі поки не відомі.
В цьому проекті вчені працювали з феноменом геномного імпринтингу. Це епігенетичний процес, в результаті якого ген працює по-різному залежноі від того, отриманий він від батька чи від матері.
Наприклад, аллель гена IGF2 (інсуліноподібний фактор росту) працює в тому випадку, якщо він успадкований від батька. Успадкований від матері такий же аллель працювати не буде.
Різниця між геномами батька і матері, в тому числі, що стосується геномного імпринтингу, лежить в основі бар'єрів, що перешкоджають одностатевому розмноженню і стимулює взаємовигідний обмін генетичною інформацією між різностатевими особинами, а також сприяє поширенню корисних мутацій в популяції і підтримці конкурентноздатності у потомства.
Наразі дослідники не зосереджені на використанні такої технології на людях, але це не неможливо: "Ми не можемо стверджувати, що цей метод ніколи не може бути використаний для людей в майбутньому", — сказав старший автор Вей Лі з Китайської академії наук.
"Нам потрібно буде по-справжньому думати, який повинен бути наш поріг для такого роду досліджень", — каже Соня Сутер, професор права в Університеті Джорджа Вашингтона, що спеціалізується на біоетиці та політиці охорони здоров'я.
ІА "Вголос": НОВИНИ