Про це в ефірі Радіо Свобода сказав заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв, коментуючи заяву угорського МЗС.
«Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов’язані передусім з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також з тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема у контексті міграційних питань», – сказав Єлісєєв.
Він вважає, що Україні треба діяти спокійно та зважено, але при цьому не поступатися національними інтересами.
«Ми маємо продемонструвати, що ми є велика європейська нація, що у нас є свої національні інтереси і що у нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати», – заявив Костянтин Єлісєєв.
За його словами, в питані закону про освіту потрібен діалог, але угорська сторона замість того, щоб врегулювати проблему в двосторонньому форматі, «вирішили йти на більш широкий формат».
«Ми готові до двосторонніх консультацій, залучити експертів, щоб довести, що цей закон відповідає найкращим європейським стандартам і відповідає, як інтересам угорської національної меншини, так і інтересам української сторони», – додав Єлісєєв.
Нагадаємо, як писав «Вголос» уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною, через український закон про освіту. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, Але, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.
ІА "Вголос": НОВИНИ