16 січня оператору агенції Reuters, який був одним із перших українських військових кореспондентів, виповнилося б 50 років, йдеться у сюжеті ТСН.
Тарас Процюк загинув у 2003 році в Багдаді. Останній кадр, який він зняв, був постріл з танка армії США, що влучив просто у балкон, на якому і перебував Тарас.
Меморіальну дошку першому загиблому на війні українському журналісту його колеги і друзі повісили на будівлі в середмісті столиці, де він працював. Тарас був чи не першим українським оператором, який працював на війні. Він знімав бойові дії в Афганістані, Югославії та Чечні.
В Україні він знімав усі важливі події. Його кадри з протесту «Україна без Кучми» облетіли ледь не весь світ. Далі він знов вирушив на війну – в Ірак. У день смерті разом з українцем загинув іспанський оператор. Ще троє медійників зазнали поранень.
У готелі «Палестина» тоді жили журналісти з усього світу. Після танкового удару хтось з медійників плакав, хтось – хапався за голову. Але всі не могли повірити, що танк армії США міг зробити постріл у бік мирного готелю.
Тоді розслідування довело: танкіст переплутав відблиск від об’єктива камери з прицілом снайпера. У США вбивство кореспондентів визнали нещасним випадком. Рідним Тараса суму допомоги Штати так і не виплатили.
Проте в Україні друзі про журналіста не забувають. Щороку вони зустрічаються, щоби разом згадати усмішку Тараса.
ІА "Вголос": НОВИНИ