Про це повідомляє Радіо Свобода.
«Ця стаття буде уточнена і для реалізації прописана в законі про загальну середню освіту, спеціальному законі, проект якого ми готуємо на виконання закону «Про освіту», а також в освітніх стандартах і навчальних планах», – сказала вона після зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом у Києві.
Нагадаємо, норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику і в Україні, і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.
Закон передбачає, що мовою викладання у перших чотирьох класах може бути мова меншин. Тим не менш, до п’ятого класу, не більше двох предметів можуть викладати будь-якою мовою ЄС. Це виключає російську мову, але включає угорську, польську та румунську. Закон передбачає дворічний період переходу, перш ніж він набуде чинності у 2020 році.
Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошує, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначає, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додає, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.
Закон також передбачає виділення 7 відсотків від ВВП на освіту. Згідно із його положеннями, час навчання у школі повинен становити 12 років. Школи та вчителі мають отримати більшу автономію у підготовці навчального плану, ніж раніше, а зарплати вчителям мають стати вищими. Закон передбачає, що освіта більше пов’язана із розумінням та практичними навичками, а не з запам’ятовуванням матеріалу.
ІА "Вголос": НОВИНИ