Про це повідомляє Польське радіо
Головні заходи з нагоди роковин створення Армії крайової відбулися у Варшаві, в районі Охота, при будинку, в якому гестапо заарештувало першого командира Армії крайової, генерала Стефана Ровецького – «Ґрота».
Зазначимо, що польська окупація західноукраїнських земель у ХХ ст. тривала впродовж 1918-39 рр.
Армія Крайова – збройні сили польського підпілля, які діяли впродовж 1939-45 рр., у тому числі проти українців.
Відомою є історія про спалення відділами АК 3 березня 1945 р. українського села Павлокома, яке знаходиться на відстані 40 км на захід від Перемишля. За даними істориків, польське підпілля в той день у цьому селі вбило близько чотирьох сотень українців.
Нагадаємо, 3 лютого народні депутати від ВО «Свобода» та Національного Корпусу підготували проект звернення Верховної Ради України до польської влади у зв'язку з ухваленням антиукраїнського закону про заборону «бандерівської ідеології».
Раніше віце-прем'єр міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що дзеркальна відповідь на польський закон про покарання за «заперечення злочинів ОУН та УПА» була б «примітивною, негідною та контрпродуктивною».
Як писав «Волос», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».
Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.
МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».
Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.
Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.
Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.
Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті. У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон. Комітет Верховної ради України в закордонних справах розгляне ситуацію щодо польського законопроекту про Інститут національної пам'яті.
ІА "Вголос": НОВИНИ