Про це глава МЗС Угорщини розповів угорським журналістам в Брюсселі, де він перебуває з візитом для участі у засіданні Ради Євросоюзу, повідомляє Європейська правда за даними сайту угорського уряду.
Сійярто заявив, що Угорщина не підтримає проведення зустрічі міністрів оборони ЄС та України, запланованої на квітень, а також заблокує проведення комісії Україна-НАТО на найвищому рівні у липні, участь у якій повинен взяти президент Петро Порошенко.
«Стосовно України в Угорщини немає інших інструментів, окрім як блокувати міжнародні, європейські та євроатлантичні прагнення Києва», - заявив Сійярто.
За його словами, Угорщина готова підтримати проведення згаданих зустрічей, за умови що Україна виконає низку вимог. Зокрема, якщо Київ гарантує, що закон Про освіту не набуде чинності до 2023 року та у нього будуть внесені відчутні зміни.
«Україна повинна гарантувати, що закон, який грубо порушує права меншин, до того часу не буде введено у жодній формі, і протягом цього періоду Україна проведе необхідні консультації з угорською меншиною та реалізує те, що погоджено на цих переговорах», – заявив Сійярто.
Крім того, Сійярто вимагає від України забезпечення юридичних гарантій виконання домовленостей, тому що «попри кілька словесних обіцянок все регулярно відбувається у зворотному напрямку».
За словами міністра, Угорщина і ЄС «очікують від України виконання рекомендацій Венеціанської комісії, консультацій з національними меншинами і впровадження заборони на скасування існуючих прав меншин».
«Тому повинні початися переговори з угорською меншиною, а реалізація закону Про освіту в Україні має бути призупинена», – заявив він.
Як писав «Вголос», Угорщина пообіцяла продовжувати блокувати міжнародні прагнення України до зміни мовних норм закону «Про освіту».
Нагадаємо, конфлікт між Будапештом та Києвом розгорівся через ухвалення закону України про освіту, який визначає мовою освітнього процесу українську. У відповідь на це Угорщина, зокрема, блокує деякі елементи співпраці між Україною та НАТО. Київ висловлював нерозуміння з приводу такого підходу. За словами ж Ковача, положення цього закону стосуються як ЄС, так і НАТО: «Є правила переговорів щодо членства у НАТО чи ЄС. Одним з принципів є те, що не можна забирати ті права та той правовий простір, якими меншини вже користуються».
У лютому Кабмін України запропонував законодавчі зміни, аби подовжити перехідний період щодо застосування мовної статті закону про освіту з 2020 до 2023 року, а також прописав у Річній національній програмі Україна-НАТО рекомендації Венеціанської комісії. На запитання DW, якщо обидва ці документи будуть ухвалені, чи вважатиме Будапешт це достатніми гарантіями, Ковач відповів: «Я не можу сказати, оскільки крім цих двох кроків ми маємо справу із законом про освіту, про мову. Нам потрібні повні запевнення для угорської меншини в Україні». Він додав, що поки українська влада не надасть «цих гарантій», все залишатиметься без змін.
ІА "Вголос": НОВИНИ