Про це написала у Facebook громадська діячка, дитяча письменниця Лариса Ніцой.
«На словах наша влада захищає мову, а на ділі її заганяє в рамки. Демонструє небажання утверджувати мову. На словах у публічних виступах влада говорить про захист мови, а в кабінетах підписує чи ухвалює законодавчі документи, які мову обмежують або розмивають», – пише Ніцой, наводячи кілька прикладів.
Закон про квоти на телебаченні, проголошений владою як такий, що захищає мову, насправді обмежує мову квотами так, що на ТБ особливо нічого й не змінилося.
Ухвалює рамковий Закон про освіту, і спочатку виписує мовну статтю так, що в Україні запроваджується шкідлива для України багатомовна освіта, а потім під тиском українців змінює статтю, але знову так, що в інших «підрамкових» Законах можна крутити нормами на мову в школах, як хочеш. Більше того, влада (за активного наполягання Гриневич, Парубія, Гопко, Подоляк, Співаковського) ввела в Закон про освіту в мовну статтю неконституційні норми і неконституційні формулювання саме для маніпуляцій у підрамкових законах питаннями мови – і це підтверджує наступний Проект закону про середню освіту, підготовлений владою. Обіцяючи Україні плавний перехід меншинам на українську мову в старших класах, загубила обіцяний перехід на українську мову в наступних законопроектах і переходу вже не передбачається.
Не краще обійшлася влада і з роком української мови. Що таке рік української мови? Це спеціальна програма невідкладних державних заходів з розвитку мови, яку треба було реалізувати за рік. Президент відмовився запровадити Рік української мови, а натомість оголосив десятирічку, розтягнувши цей рік на десять років, чим розмив інтенсивний розвиток мови і переклав відповідальність із себе на майбутніх президентів.
«І таких прикладів можна наводити чимало, як знехотя і у чверть сили влада щось робить для мови в країні. Робить лише під примусом українців. З цієї ж причини влада пристає на всі пропозиції угорців», – наголошує Лариса Ніцой, вказуючи, яким чином українська влада уже «прогнулася» під сусідів.
1. Угорці сказали, що ніякого переходу на українську мову, заявлену українською владою, в угорських школах не буде – і українська влада пішла на поступку, записала в новому проекті Закону про середню освіту норму, де немає ні поступового, ні якогось іншого переходу меншин на українську мову.
2. Угорці сказали, щоб ми відклали втілення закону про освіту в життя на 5 років, а через 5 років щось та зміниться (мабуть захоплять Закарпаття або чекають реваншу Опоблоку, який донищить українську мову) – і українська влада знову виконує бажання Угорщини, Гройсман подає до ВРУ проект про відтермінування Закону про освіту на 5 років.
3. Більше того, щоб якось задобрити Угорців – закуповує в Угорщині на більше як 100 мільйонів гривень інтерактивні дошки для українських шкіл, байдуже, що їхнє програмне забезпечення не підходить українцям, і байдуже, що угорці й далі ковпашать українську мову.
«І отут постає питання. Українська влада іде на всі вимоги Угорщини. Що вона скаже українському народові про свої суцільні поступки? Адже українській владі треба ж показати українцям в Україні і українцям у світі, як вона бореться за українську мову. Самовіддано. Наполегливо. Вперто. Патріотично. Непоступливо. Героїчно...
Заява Угорщини про офіційний статус угорської мови в Україні – це порятунок для української влади і вирішення питань для Угорщини. Не знаю, чиї технологи до цього додумалися. Угорщина своєю заявою одним пострілом убиває двох зайців: домагається свого в освіті і робить послугу українській владі зберегти обличчя. Угорщина пропонує те, на що Україна ніколи не погодиться. Угорщина вимогою надати угорській мові статус офіційної пропонує вкрай брутальну річ.
І вже на тлі цієї пропозиції такими дріб’язковими виглядають попередні: відтермінувати Закон про освіту на 5 років, зняти перехід угорської меншини на українську мову в старших класах.
Уже вся Україна обговорює цю бздуру. Що буде в результаті? Українська влада погодиться на вимоги Угорщини в освіті, які раніше виглядали неприйнятними для українців, і «ГЕРОЇЧНО» відстоїть основне – державність української мови на Закарпатті. І знову скажуть українцям: «Політика – це консенсус. Це результат домовлянь і поступок обох сторін». Як же ж набридла ця суцільна облуда», – каже Ніцой.
Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина вимагає офіційний статус угорській мові в Україні.
Нагадаємо, 28 лютого 2018 року протягнутий регіоналами ще у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI (неофіційно відомий як «Закон Колесніченка-Ківалова», «Мовний закон КоКі») було визнано неконституційним.
Це рішення Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав свідченням «початку брутальної атаки» проти національних меншин в Україні.
Напередодні Петер Сійярто також заявив, що війна з РФ не може і не має бути виправданням тому, що Україна «порушує права угорців».
До слова, раніше Міносвіти погодилось на ключові вимоги Угорщини щодо українського закону «Про освіту».
Разом з тим, Угорщина відмовилася від вето щодо зустрічі лідерів НАТО за участі Петра Порошенка, проте і надалі блокує Комісію Україна-НАТО (КУН).
Також напередодні прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нагородив футбольну команду із Закарпаття, яка перемогла у сепаратистському футбольному «чемпіонаті». Цей чемпіонат, як уже повідомлялося, відбувся у Лондоні під егідою невизнаної конфедерації CONIFA. У ньому брали участь і команди із терористичних «Л/ДНР», проте вони не зуміли пройти відбору.
ІА "Вголос": НОВИНИ