Влада постійно захищала та захищає меншини в Україні, водночас самі українці в Україні своїх прав зреалізувати не можуть.
Про це під час Громадського форуму «За українську мову», що відбувся у Львові 9 листопада, розповіла переселенка з Донецька, завідувач кафедри українознавства ЛНМУ ім. Д. Галицього Тетяна Єщенко.
«Так склалося, що я одружилася з донеччанином і з 1991 року почала розуміти, що таке бути українцем «в екзилі» - в Донецьку. Там була тільки одна україномовна школа, сформована вона була патріотичними особистостями. Українськість там трималася на невеликих осередках: наукове товариство ім. Т.Шевченка, філологічне відділення університету та греко-католицька церква. Українських газет було тільки дві, то студенти-журналісти, в яких я викладала, навіть не мали з чого приклади для занять взяти. Ти прокидався і навіть «доброго ранку» фактично не було кому сказати. Через вишиту сорочку в університеті мене, уродженку Запорізької області, завжди називали «бандерівкою», а в громадському транспорті за українську мову до синяків стискали руки.
В університеті там навіть українську мову викладали російською. З 23 трьох викладачів на кафедрі тільки 3 були проукраїнськими. Інші 20 змінювали свою позіцю залежно від зміни влади, національної гідності в них не було. Водночас україномовних викладачів жорстко контролювали, стежили за тим, що вони кажуть в аудиторіях.
В тих умовах я виробила для себе правило: мушу за день хоч одну людину залюбити в українську мову. Студентство дуже добре на це відгукувалося, вони були дуже патріотичними. Ми з небагатьма колегами намагалися привчати до українства тамтешніх мешканців, нас було дуже мало і ми просто розривалися в роботі, мріючи про державну підтримку в цьому напрямку.
Натомість ми спостерігали як «рускій мір» заливав цей простір. Заходиш у бібліотеку - а там все новісіньке і все російською мовою. Так оцим «меншинам», якими так зараз опікується ВРУ, створювали всі умови. А ти, українець, мешкаєш в Україні і не маєш там жодних прав!» - поділилася викладачка.
За словами Тетяни Єщенко, українська влада зробила величезну помилку, скасувавши обов’язковість викладання української мови та історії України у вищих навчальних закладах.
«Українська мова та історія України - це були єдині предмети, на яких студенти в Донецьку могли почути українську мову. Решта - тотальна русифікація. Сьогодні цей державотворчий наказ скасовано. Можливо, це не дуже значущо і відчутно для Західної України, втім для Сходу - це просто вбивчо. Тепер люди взагалі не мають простору, де почути українську мову», - каже освітянка.
«Сьогодні мене дивує ставлення Львова до російської мови. Тут організовують всілякі тренінги російською, перекладу українською не передбачають, а тим самим нам наголошують, мовляв, ми з росіянами з однієї хати і мусимо знати російську мову. А це не так! У мовному питанні ми повинні бути категоричними. Можливо, львів’янам це важко зрозуміти…Але коли зіштовхуєшся з цими проблемами своїм обличчям, коли проживаєш це, коли тікаєш під вибухами - усвідомлюєш, що мова - це кордон», - додала Тетяна Єщенко.
Нагадаємо, під час Громадського форуму «За українську мову» екс-віце-спікер Руслан Кошулинський повідомив, що після ухвали Львівської обласної ради про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області російськомовний журнал “ШО” відкрив вакансії для україномовних журналістів, щоб друкуватися на Львівщині ще й українською мовою.
ІА "Вголос": НОВИНИ