В Україні кожна сім'я в середньому заборгувала за комуналку 4,2 тис. грн.
Тож не варто дивуватися, якщо до вас «у гості» прийдуть колектори, та навіть у вас можуть через це забрати власну квартиру.
Детально розповідає «Обозреватель».
Українці, які не сплачують рахунки, можуть втратити своє майно. Комунальне підприємство має право через суд отримати рішення й через виконавців заарештувати й продати на торгах будь-яке майно: починаючи від телевізора й закінчуючи квартирою.
Запорожець Олексій Єфименко розповідає: торік його зупинила поліція та заявила, що його автомобіль перебуває під арештом. Пізніше чоловік з'ясував: через комунальний борг у квартирі, в якій він уже давно не мешкає, його авто могли забрати й відправити на штрафний майданчик. «Борг я відразу ж погасив. Там було 14 тисяч гривень. Виявилося, що брат, який живе в тій квартирі, роками ні за що не платив», – пояснює Єфименко.
І це далеко не найгірший варіант. Через заборгованість можна зовсім втратити своє майно. Випадки продажу квартир в Україні були, стверджує OBOZREVATEL юрист Олександр Плахотник. Але це радше виняток. Водночас є важлива умова: щоб стягнути нерухомість, розмір боргу має становити щонайменше 20 мінімальних зарплат. Наразі це 94,4 тис. грн.
«Позовна давність щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги становить три роки. Щоб стягнути в рахунок заборгованості квартиру, потрібно за три роки накопичити борг 94,4 тис. грн. Для цього треба взагалі нічого не платити. Але ще хочу окремо зауважити: борг, якому більш ніж три роки, ніхто пробачати не буде. Просто через суд стягнути його не можна, але він тягнутиметься за вами доти, доки ви не заплатите», – говорить Плахотник.
Експерт із питань ЖКГ Андрій Никончук розповідає: найчастіше постачальники чекають, коли борг досягне певної позначки, а вже потім ухвалюють рішення звертатися до суду.
«Формування боргу з несплати за житлово-комунальні послуги може призвести до того, що після досягнення умовного психологічного бар'єру, який встановлюється постачальником послуги, він може ініціювати судове провадження. На предмет стягнення з боржника цієї заборгованості», – попередив експерт.
У жодного комунального підприємства немає ресурсу для того, щоб судитися з усіма своїми боржниками. Сама система, впевнений Плахотник, неефективна. Частину комунальних послуг неможливо відключити без доступу до квартири, інші (як опалення) взагалі заборонено обмежувати.
«Комунальна послуга – це такий же товар, як продукти харчування, алкоголь. Єдина різниця, що оплата відбувається після використання. Але ніхто не може безкоштовно споживати комуналку в необмеженій кількості», – зазначає Плахотник.
Підприємства використовують і інші методи боротьби з боржниками. Наприклад, вивішують на будинках списки боржників, погрожують відключеннями.
Адвокат Дмитро Навроцький переконаний: набридати з дзвінками й тиснути на боржників не будуть, а якщо й будуть, то на такі дії можна поскаржитися в поліцію. «Не думаю, що »Київводоканал« співпрацюватиме з колекторами, оскільки вони повинні співпрацювати виключно з певними компаніями, які надають юридичні послуги щодо звернення до суду з метою стягнення заборгованостей», – сказав адвокат у коментарі OBOZREVATEL.
Чотири тисячі на родину: скільки українці винні за комуналку
Незважаючи на карантин, коли мільйони українців тимчасово втратили дохід, заборгованість з комуналки не виросла. Наприклад, згідно з даними Держстату, у квітні минулого року за газ українці накопичили 29,5 млрд грн, а станом на квітень цього року – 25,6 млрд грн.Але й це величезна сума. Якщо борг розділити на всі сім'ї, виявиться, що кожна винна в середньому 1718 грн. І це тільки за газ. За гарячу воду й опалення борг становить 20,5 млрд грн, електроенергію – 5,9 млрд грн, воду – 5,3 млрд грн, утримання будинків – 4,9 млрд грн, вивезення сміття – 1 млрд грн.
ІА "Вголос": НОВИНИ