Їх виділили згідно із законом №3813, яким у березні парламентарії внесли зміни до Держбюджету-2016, повідомляє Конфедерація вільних профспілок України.
Грошей, щоправда, не вистачило, аби повністю розрахуватися із шахтарями. Тому за березень у середньому вдалося погасити заборгованість на 70-75%. Така ситуація склалася у ДП «Селидіввугілля», ДП «Волиньвугілля» та інших. У ДП «Львівугілля», окрім бюджетних 17,2 млн грн, на виплату зарплати за березень вирішили використати й 10 млн грн, отриманих від реалізації вугілля, тому там вдалося погасити 88% заборгованого. А от на ДП «Красноармійськвугілля» гірники досі не отримали 7 млн грн, зароблених ще у грудні минулого року. Подібна картина й на ДП «Первомайськвугілля», де шахтарям не погасили 20% заборгованого за лютий і 25% – за березень. Але боржником-рекордсменом продовжує залишатися ПАТ «Львівська вугільна компанія», яка сповна не розрахувалася зі своїми працівниками ще й за жовтень, листопад та грудень 2015-го, а також січень, лютий і березень цього. Робітники там уже заплуталися, які саме суми заробленого їм ще не віддали, бо адміністрація взяла за правило платити частинами. Ось і напередодні Великодня видали по 1500 грн кожному, а тепер збагачувальники з’ясовують, у рахунок боргу за який місяць їм ці гроші виплатили.
«У вугільній галузі накопичилося стільки проблем, що їх одним законом неможливо вирішити, – говорить голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. – А тим паче ухваленим у березні. Адже ним кошти, передбачені в держбюджеті на вугільну галузь, просто перерозподілили. У результаті постраждали гірники шахт, що належать до третьої групи, тобто ті, які потрапили під реструктуризацію. Бо кошти, передбачені на закриття копалень і виплату зарплати їхнім працівникам, переадресували на погашення заборгованості на діючих шахтах. Повністю розрахуватися з ними не вдалося, а тим, кого реструктуризують, узагалі нічого не перепало. Приміром, на шахті №1 «Нововолинська» гірники ще не отримали жодної копійки за лютий і березень. Щоб виправити ситуацію в галузі, потрібне належне її фінансування, а не «гасіння пожежі», як це відбувається останнім часом. Бо терпець у шахтарів може увірватися й вони вдадуться до радикальних дій: акцій протесту, страйків, перекриття доріг тощо. НПГУ поки що вдається стримувати гірників, але це не може тривати безкінечно».
ІА "Вголос": НОВИНИ