За даними проведених археологічної та судово-медичної експертизи Управлінням з пошуку та ідентифікації польського ІНП, поховані на цвинтарі у Грушовичах на місці українського пам’ятника воїнам Української повстанської армії (УПА) є звичайними тодішніми мешканцями Грушович, а не воїнами УПА, повідомив на прес-конференції віце-президент ІНП та в.о. директора УПІ проф. Кшиштоф Швагжик. Також на ній були присутні заступниця директора УПІ, адвокатка Анна Селаг, і керівник Відділу пошуку УПІ Томаш Борковський, пише газета Об'єднання українців у Польщі «Наше слово».
Під час розкопок віднайдено людські рештки в трунах і без трун, серед яких також знайдено польські монети з міжвоєнного періоду, ґудзик з німецького чоловічого одягу, який використовувався теж членами УПА. Серед решток був розколотий череп із діркою, що могло свідчити про вбивство цієї особи від кулі. Загалом було відкрито 31 поховання, але дослідження проведено на 16-ти з них, тому що, як заявив віце-голова ІНП, на цвинтарі можна було б відкрити багато поховань, і немає потреби досліджувати решту (крім обшару пам’ятника)
«Щодо знайдених в захованнях польських монет, то ІНП вважає, що вони там опинилися тому, що в ті роки звичаєм мешканців Грушовиць було вкладати померлим монети до кишень або в долоні. Що ж стосується черепу з отвором, то експерти ІНП Польщі вважаються, що дірка на чолі є результатом смертельного удару, а не вистрілу з вогнепальної зброї. Те, що довкола отвору відсутні тріщини, та при людських рештках було знайдено водійські окуляри, дозволяє припускати, що особа померла трагічною смертю у результаті автокатастрофи», – каже професор Швагжик.
Він заявив, що українській стороні під час розкопок було запевнено доступ до розкопок і запропоновано взяти приклади людських решток на експертизу. Але, за його словами, українська сторона відмовилася.
Натомість член української делегації, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд у коментарі «Історичній правді» пояснив, що українську сторону запрошували на розкопки лише в статусі спостерігачів.
«Відбір зразків проводиться за певною технологією, для якої потрібно мати обладнання. Оскільки заздалегідь нам повідомили про можливість лише спостерігати й фотографувати, до української делегації професійних судмедекспертів не включали. Пропозицію взяти зразки ми отримали щойно завершилася ексгумація. Але за таких умов брати їх було б непрофесійно», – розповів Павло Подобєд.
Професор Швагжик зазначив, що ІНП подало офіційне звернення українській стороні на дозвіл розкопок у десяти пунктах на території України, які включають у себе Волинську та Львівську області, зокрема Львів з періоду тридцять девятого року та Гуту-Пеняцьку 1933 року.
У свою чергу Святослав Шеремета, Секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України, ствердив, що серед поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА.
Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).
Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано більше десяти місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.
Від весни 2017 року між Києвом та Варшавою триває суперечка довкола заборони української сторони на пошуково-ексгумаційні роботи стосовно залишків польських жертв війн та конфліктів на території України. Ця заборона стала результатом знесення саме пам’ятника УПА у Грушовичах та попередніх випадків руйнування українських місць пам’яті на території Польщі. У Києві заявили, що пошукові та ексгумаційні роботи відновлять за умови відбудови знищених українських пам’ятників у Польщі.
ІА "Вголос": НОВИНИ