Про це повідомляє УІНП.
Документи стосуються української політичної еміграції в країнах Західної Європи: донесення агентури, спецповідомлення, інформаційні довідки, документи українських органів влади, громадських організацій та діячів.
Що стосується матеріалів про Симона Петлюру, то це повідомлення про вбивство, донесення про настрої серед української та російської еміграції, стеження за уенерівськими діячами, які брали участь в підготовці до судового процесу над вбивцею Самуїлом Шварцбардом. Є інформація про зміст документів, зібраних уенерівцями для судового процесу. Це дозволило адвокатам Шварцбарда підготувати стратегію захисту і зібрати контраргументи, які б сіяли сумніви у достовірності української версії.
На основі даних розвідки готували відверті маніпуляції думкою присяжних-французів, котрі були мало обізнані з перебігом подій недавньої історії України.
Одним із найважливіших з оприлюднених документів є доповідна записка голови ГПУ УСРР Всеволода Балицького на ім'я генерального секретаря ЦК КП(б)У Лазаря Кагановича «По справі вбивства Петлюри» за грудень 1926 року. У ній узагальнена вся наявна в чекістів інформація у справі вбивства Симона Петлюри – повідомлення в пресі, суспільні настрої, реакція українців і звинувачення в адресу радянських спецслужб. Записка містить інформацію про підготовка «терактів» проти радянських діячів, а також вплив на перебіг судового процесу і вирок Самуїлу Шварцбарду.
Голова Української народної республіки в екзилі Симон Петлюра жив у Парижі з жовтня 1924-го. Це була столиця європейської геополітики. Він взявся за пошуки підтримки серед лідерів провідних держав для України, більша частина якої була окупована більшовиками. Неофіційно зустрічається з впливовими французькими політиками і намагається об'єднати розпорошену українську еміграцію. Готує десятки статей про Україну для преси, передовсім журналу «Тризуб» – друкованого органу УНР в екзилі.
Лідер найвпливовішої течії українського визвольного руху був найбільш запеклим ворогом радянської влади. Відтак постійно перебував в полі зору радянських спецслужб. Вони стежили за ним раніше у Польщі, Франції та Румунії.
«Атаман Петлюра выезжал из Польши легально. Поездка эта была организована Пилсудским (маршал польського війська. – Gazeta.ua), который до сих пор является сторонником самостоятельной Украины во главе в атаманом Петлюрой, – відзначалося в донесенні співробітників всесоюзної закордонної розвідки із Праги 7 березня 1924 року. – Петлюра выехал из Польши с целью поискать для своей работы всесторонней поддержки в государствах, где сильно развито национальное движение и большая ненависть к большевикам. Он имеет в виду посетить: Венгрию, Италию, Швейцарию, Испанию и Чехию».
В іншому чекістському донесенні, від 22 травня 1924-го, йдеться про поїздку Петлюри до Чернівців, які тоді входили у складі Румунії: «Петлюра с Мироновичем были в Коломые и Черновицах, а теперь возвращаются в Будапешт. Петлюра ездил под фамилией С. Иванов. В Праге в воскресенье 25-го мая должно было состояться совещание с участием: Доценко, Шульгина, Славинского и Прокоповича, но ввиду того, что чехи отказали в визе Доценко, совещание это перенесено в Вену. На это совещание в Вене должны приехать, кроме указанных лиц, Симон Петлюра и Андрей Левицкий».
Через місяць зявилося повідомлення про підтримку Симона Петлюри Юзефом Пілсудським: «По словам бывшего члена Директории Макаренко, Петлюра в настоящее время находится в Венгрии с бывшим начальником Штаба армии УНР профессором Юнаковичем. Круг Петлюровских симпатий в Польше очень сузился. Из видных людей один Пилсудский остается на его стороне, но он сам теперь не играет большой роли. Представителем Петлюры в польских кругах является капитан Ковальский, который принимал участие в налете на Украину в 1921 году».
У Парижі Симон Петлюра не мав великих статків, вів скромний спосіб життя. Мешкав у інженера Миколи Шумицького, а потім почав винаймати кімнату в «Ідеал готель». Пізніше зняв дві кімнати на 5-му поверсі готелю в Латинському кварталі, біля Університету Сорбонни – на вул. Тенар, 7. Тоді до нього з Праги перебралися дружина Ольга Опанасівна й 14-річна донька Леся.
ІА "Вголос": НОВИНИ