Лист Яна Камінська опублікувала на своїй сторінці Вконтакте.
«Дорогі друзі, хочу подякувати щиро вам за те ,що ви розділили з нами цей біль, втрату прекрасної, світлої, щирої людини. Всі хто були поруч, та ті які молилися та тужили разом з нами я дякую вам, друзі я знаю як вас було багато, коли ми проводжали мого коханого чоловіка в останню путь. В очі не могла вам дивитись, адже очей від коханого не могла відірвати. Низький уклін, схиляю голову, моєму серцю немає покою, нікому у світі не бажаю пережити цей біль. Його не можливо виміряти.
Хочу вас щиро попросити заради пам’яті мого чоловіка помолитися за його дитя, яке під моїм серцем. Малюк тужить за татом і хоче жити. Люди цінуйте кожну прожиту мить. Біда ходить так близько. Нехай вас оберігає Бог. Робіть щасливими одне одного. адже ви не знаєте ,можливо будь який вчинок може бути крайнім у вашому житті.
Ви знаєте, люди вік живуть і щастя не пізнають. З моїм коханим ми знайомі два роки і я сміливо можу сказати що ми пізнали щастя. Нехай моє з чоловіком сімейне життя було чотири місяці, нехай воно таке коротке, але це найсолодші роки мого життя проведені разом з ним, але найпрекрасніше, що сталося з нами, це коли ми побралися, поєднали наші серця назавжди.
Ти ж знаєш, коханий, навіки твоя. Сьогодні ми в останнє цілувалися і це найсолодший поцілунок за все моє життя. Цей цілунок назавжди залишиться на моїх губах. А моє волосся все ще так пахне тобою коханий, найкращий аромат у світі. Він не хотів від нас іти, але віддав своє життя за нас, щоб нарешті настав мир в нашій Україні. Молю Бога щоб ця війна, яка зруйнувала сотню долей, закінчилася, щоб батьки, брати, сестри та діти ніколи не ховали своїх хлопців.
Всім кричу «Я не вдова! Я – кохана дружина героя Камінського Маріса Айдиновича». Герої не вмирають».
ІА "Вголос": НОВИНИ