Такого висновку дійшли науковці з Національного інституту здоров'я США, провівши досліди на мишах і пацюках, передає Depo.ua з посиланням на N+1.
Дослідження загальною вартістю в 30 мільйонів доларів і тривалістю в десять років автори називають повною оцінкою впливу радіохвильового випромінювання на здоров'я тварин.
«Порівнювати вплив в експериментах і той вплив, якого зазнає людина, що використовує стільниковий телефон, безпосередньо не можна. У наших дослідженнях щури та миші зазнавали опромінення всього тіла. У людей, навпаки, під випромінювання потрапляють тільки конкретні тканини там, де людина тримає свій телефон. Крім того, рівень випромінювання і тривалість впливу в наших експериментах були вищими, ніж ті, що відчувають люди. Ми впевнені, що зв'язок між радіохвильовим випромінюванням і пухлинами реальний», — сказав учений Джон Бухер.
У рамках експерименту мінімальний рівень впливу на тварин становив гранично допустимий рівень точкового впливу сьогоднішніх стільникових телефонів, а максимальний перевищував його в чотири рази: від 1,5 до 6 Ватів на кілограм маси тіла для пацюків від 2,5 до 10 Ватів на кілограм для мишей.
Групи щурів починали опромінювати до народження, а мишей — із п'ятого-шостого тижня життя. Експеримент над кожним плазуном тривав упродовж двох років, тварини зазнавали впливу випромінювання по дев'ять годин на день інтервалами у десять хвилин з десятихвилинними перервами.
Один із несподіваних ефектів, що спостерігалися у дослідженні, пов'язаний із тривалістю життя: у контрольних груп самців щурів, що не зазнавали дії випромінювання, вона виявилася меншою, ніж в експериментальних груп.
На прес-конференції в лютому автори дослідження казали, що це може бути випадковістю, або реальним позитивним впливом випромінювання за рахунок зниження запалення, що супроводжує хронічну нефропатію, яка розвивається у щурів із віком.
Досліди показали, що радіочастотне випромінювання здатне провокувати розвиток не лише пухлин серця, але й появу ракових утворень мозку та надниркових залоз у самців мишей.
«Ці експерименти на мишах і щурах проводилися досить давно, але це миші та щури це не люди. Експерименти in vivo й експерименти, які мають клінічну значимість, це не одне й те ж. Ми не миші — це раз», — сказав виконавчий директор Фонду профілактики раку Ілля Фомінцев.
За його словами, потрібні дослідження, які дозволили б безпомилково перенести це й на людину.
ІА "Вголос": НОВИНИ