Історія свята Новий рік дуже глибока. Це чудове свято відзначалося ще в епоху античності в різних культурах. Однак далеко не завжди датою свята було саме 1 січня. Наприклад, в Месопотамії в 3-му тисячолітті до нашої ери прихід нового року відзначали в березні. Саме тоді вода Євфрату і Тигра починає стрімко прибувати, що було першим сигналом до початку робіт по землеробству, пише Styler.rbc.ua.
Як раніше відзначали Новий рік у різних країнах
У різних країнах християнського віросповідання Новий рік відзначався 1 березня, 1 вересня, 25 березня, 23 вересня і 25 грудня. Стародавній Рим ототожнював пришестя нового року з початком робіт на полях. Свято у римлян звалося Сатурналії, в честь бога Сатурна. Незвичайною традицією свята жителів Стародавнього Риму було спільне застілля господарів і рабів. Багаті обдаровували бідних, незаможні також готували символічні подарунки (фрукти, квіти, гілки зелених рослин). З 1 січня свято почало відзначатися лише в 46 році до нашої ери.
Його переніс великий римський імператор і полководець Юлій Цезар. У цей день громадяни Римської імперії приносили всілякі жертви богу Януса. Перший день року для них вважався сприятливим. Саме з нього починали вестися найбільш важливі справи. Французи відзначали Новий рік спочатку 25 грудня, а вже потім 1 березня. У 12-му столітті торжество збігалося з Великоднем. З 1 січня Новий рік почав святкуватися тільки з 1564 року. Цьому свідчить указ короля Карла дев'ятого. В Англії та Німеччині такий указ від уряду був виданий в 18-му і 17-му століттях відповідно. На Русі з часів запровадження християнства Новий рік святкували також в день Пасхи або в березні, що частіше. У 1492 році один із великих князів Іоанн 3-й затвердив постанову всього Московського собору про те, щоб початком року вважати 1 вересня. У цей день люди платили всілякі мита і данину.
Для додання цього дня більшої урочистості князь приїжджав у Кремль. Там кожна людина незалежно від положення в суспільстві міла шукати у нього правди. У 1698 році був відзначений останній Новий рік у вересні. Цар подарував кожному своєму гостю по яблуку, привітав із Новим роком, з новим щастям і назвав братом. Далі вже Петро I в 1700 році розпорядився відзначати свято у відповідності до європейських звичаїв – 1 січня. Цікаво, що в багатьох країнах Новий рік хоч і вважається святом, але не скасовує потреби виходити на роботу. На відміну від європейських країн, де в більшості випадків робочим днем вважається вже 2 січня, японці і китайці працюють 1 січня. У цей день не скасовують навіть шкільні та студентські заняття, адже в Китаї свято нового року споконвіку відзначають в кінці січня – початку лютого. Саме 16 лютого 2018 року, згідно зі східним календарем, в свої права вступить Жовта Земляна Собака.
Історія новорічної символіки
Історія походження символів Нового року не менш цікава. Уже в кінці листопада на вулицях міста можна побачити святково вбрані новорічні ялинки. На них практично завжди є приємна ілюмінація, красиві іграшки, конфетті і всім відомий «дощик». У стародавні часи вважалося, що якщо людина поставить у себе вдома ялинку в Новий рік, то злі сили не чіпатимуть житло і навіть навпаки – в цей період стануть добрішими. Про містичну складову традиції вже давно забули, однак красуня-ялинка все ще стоїть у наших будинках на весь час торжества.
ІА "Вголос": НОВИНИ