Про це йдеться на офіційному сайті Київради.
Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати найменували 8 нових вулиць у Подільському районі столиці.
Відтак, на мапі Києва з'являться:
1. вулиця Всеволода Змієнка (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);
2. вулиця Олександра Олеся (від вулиці Газопровідної до вулиці Данченка Сергія);
3. вулиця Генерала Грекова (від вулиці Газопровідної, вулиці Синьоозерної до вулиці Данченка Сергія);
4. вулиця Квітникарська (від вулиці Проектної 12922 (Северина Наливайка) до вулиці Проектної 12920 (Родини Крістерів), вулиці Полкової);
5. вулиця Родини Крістерів (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);
6. вулиця Северина Наливайка (від вулиці Сирецько-Садової до Проспекту Правди);
7. вулиця Гаванська (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги);
8. вулиця Зарубинецька (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги).
Зазначимо, що Олександр Греков командував Галицькою Армією під час Чортківської офензиви – найуспішнішої наступальної операції армії ЗУНР проти Війська Польського, яке очолював Юзеф Пілсудський. Офензива галичан тривала в період з 7 по 28 червня 1919 р.
Історик Олександр Дєдик зазначає, що під час цієї наступальної операції вояки Галицької Армії щодня долали майже 6 км, коли, до прикладу, російський Брусилівський прорив 1916 р. не перевищував 3 км на добу. Армія ЗУНР змусила відступати вдвічі чисельніше польське військо по всій лінії фронту. Лише за браком боєприпасів Чортківська офензива не досягла своєї кінцевої мети - звільнення українських земель від польських окупантів.
Олександр Греков
Олександру Грекову належать слова: «Так довго існує держава, як довго є її територія, без території немає держави, й справа була б програна, коли б ми залишили Полякам останній клаптик нашої землі».
Праця Олександра Дєдика «Чортківська офензива» (том І)
Як писав «Волос», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує «злочинні», на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».
5 лютого у Львові та інших містах націоналісти пікетували Генеральні консульства та Посольство Польщі в Україні.
ІА "Вголос": НОВИНИ