Кабінет міністрів та Генеральна прокуратура усунулися від  подання цивільного позову до ДТЕК Ріната Ахметова про відшкодування державі збитків, що  були нанесені через запровадження формули «Роттердам+» на суму 39 млрд грн.

Про це написала Юлія Самаєва в Дзеркалі тижня.

Рік тому, 8 серпня 2019 року, Національне антикорупційне бюро оголосило підозри менеджерам компанії Ріната Ахметова ДТЕК, керівництву та членам НКРЕКП у рамках кримінального провадження щодо застосування формули «Роттердам+». Підозри оголошені екс-керівнику НКРЕ Дмитру Вовку (переховується за кордоном), екс-члену комісії Володимиру Євдокимову (вийшов під заставу у 2 млн грн. і наразі очолює ДП «Оператор ринку»), ще по чотирьом співробітникам комісії та ДТЕК.

За даними слідства, за час дії формули «Роттердам+» з 2016 року по середину 2019 року державі були нанесені збитки на 39 млрд грн. Їх заплатили споживачі електроенергії та товарів, до вартості яких була закладена завищена ціна енергії.

За даними НАБУ, «Роттердам+» також призвів до перерозподілу фінансового ресурсу ринку енергетики між суб’єктами цього ринку, зокрема, було порушено економічні інтереси суб’єктів генерації державного сектору економіки. Сам розмір шкоди було встановлено на підставі низки науково-економічних досліджень та судових експертиз.

Оскільки з моменту оголошення підозри минув майже рік, справа має або опинитися у Вищому антикорупційному суді, або бути закритою. Прокуратура поки що не поспішає.

НАБУ стверджує, що готове довести в суді не лише вплив, а й сам факт того, що роттердамська формула створювалася безпосередньо у ДТЕК.

Відразу після впровадження формули «Роттердам+» у 2016 році подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником Петра Порошенка. Але в НАБУ наразі не має фактичних доказів про причетність через ICU до формули екс-президента Петра Порошенка.

«Жодної корисної інформації під час обшуків у ICU слідчі НАБУ не отримали, а Ірландська біржа їхній запит проігнорувала», – йдеться у статті.

На відміну від Порошенка, НАБУ переконане, що Рінат Ахметов може відповісти за скоєне та відшкодувати завдані державі збитки. Менеджери його компанії є безпосередніми фігурантами справи, а серед постраждалих – все населення країни та сама держава.

НАБУ звернулося до Кабінету міністрів для вирішення питання про подання цивільного позову у «роттердамському» кримінальному провадженні від імені всіх споживачів в особі держави. Потрібно, аби КМУ та Офіс генерального прокурора визначилися з узгодженою позицією держави стосовно як представництва інтересів усіх споживачів у кримінальному провадженні, так і порядку відшкодування збитків.

Запит видання до голови уряду Дениса Шмигаля, чи планує Кабмін відстоювати права громадян в цій справі, було переадресовано до Мінюсту, де він і загубився. Сам міністр юстиції Денис Малюська заявив, що міністерство знайшло «спільне бачення процесу» з НАБУ. Але ні уряд, ні Офіс Генпрокурора своє бачення в цій справі публічно не прокоментували. Тим паче, перед закінченням термінів прокурори й досі не передали справи до суду, щоб довести принаймні змову членів НКРЕКП і менеджерів ДТЕ.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ