Зокрема, змінено формулу зазначеного розрахунку, з якої вилучається коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Змінами передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Постанова №428 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.06.2017 №117.

 

Порядок обчислення фінансового результату сільгоспвиробниками

 

09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.

Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017.

Так, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року – до внесених змін).

Для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).

 

Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником

 

Державна фіскальн служба України надала податкову консультацію від 05.07.2017 №1001/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК (далі – ПК ДФС №1001/ІПК) стосовно нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником.

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, п.5 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст.9 Закону №2464).

Згідно з п.1 частини першої ст.7 Закону №2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст.7 Закону №2464).

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).

Отже, з 01.01.2017 особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ПК ДФС №1001/ІПК розміщена в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

 

З 1 липня 2017 року система моніторингу ризиків працює у звичайному режимі

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що запроваджена з квітня поточного року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР), з 01.01.2017 працює у повноцінному режимі.

СМ КОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця). Форма Таблиці затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567), та відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає критеріям, затвердженим Наказом №567, реєстрація такої ПН/РК зупиняється.

У ДФС створений окремий структурний підрозділ – комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС), який розглядатиме пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» ПН/РК для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої ПН/РК або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Порядок роботи Комісії ДФС затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620).

Перелік підстав для прийняття Комісією ДФС рішення щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 (далі – Постанова №190).

Постановою №190 визначено, що підставами для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації ПН/РК є:

- ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

- ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджено Наказом №567.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено далі – ПКУ для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

СМ КОР дає можливість зупиняти випадки безпідставної реєстрації ПН/РК, у разі, коли постачальник фактично не здійснює господарську операцію, а реєструє ПН/РК виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірного сформованого кредиту з ПДВ.

 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ