[media=135622,135623,135624,135625,135626]
У заході взяли участь історики, громадські активісти, депутати та представники товариств депортованих українців із Волинської, Рівненської, Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
Подаємо нижче текст прийнятої резолюції учасниками круглого столу:
«Упродовж останніх років Польща послідовно і системно здійснює ревізію історії та створює власний міф про Волинь у роки Другої світової війни. Всупереч історичним фактам, на Україну намагаються покласти відповідальність за дії, які творила польська Армія Крайова та інші польські збройні формування на території Волині і які призвели до величезних жертв серед мирного населення. Змусити українців відчувати комплекс провини за те, що вони боролися за власну державу проти різних окупантів на власній етнічній території, у т.ч. – проти Польщі. І водночас – приховати власні злочини, замовчати історичну правду про багаторічну польську окупацію, колонізацію українських земель
Користуючись воєнною агресією Москви проти України, у Польщі було ухвалено низку відверто українофобських документів. Апогеєм недружньої польської політики по відношенню до України стало ухвалення резолюції Сейму, де українців звинувачують у геноциді поляків, а також т.зв. «антибандерівського закону» про оголошення злочинною національно-визвольної боротьби українців у середині ХХ століття. Ці нормативні акти базуються на відвертій маніпуляції, спотворюють історичну правду і вже призвели до зростання антиукраїнських настроїв. Почастішали випадки нападів на українців у Польщі, плюндрування українських могил та знищення пам’яток. Усе це свідчить про те, що антиукраїнська пропаганда в Польщі давно вже стала системною державною політикою діючої влади, яка з року в рік лише посилюється. І наріжним каменем цієї антиукраїнської пропаганди стали події, пов’язані з однобоким, виключно вигідним польській стороні українсько-польським стосункам у 40-х роках ХХ століття.
У Польщі «Волинь-43» в останні роки стала загальнодержавною політикою та ідеологією діючої влади, яка проявляється в систематичному нагнітанні антиукраїнської пропаганди і становить реальну загрозу національній безпеці України. Доказом цього є подальше використання в риториці польських політиків висловлювань і термінів на кшталт «східні креси», «Малопольща», які можна розцінювати як підгрунтя для територіальних претензій до України. Варто відзначити, що нагнітання антиукраїнської істерії з боку польських правлячих кіл відбулось у т.ч. через пасивність і байдужість української влади часів Незалежності у сфері відстоювання національних інтересів України. Для української влади «Волинь-43» продовжує залишатися радше локальною проблемою, про яку в Києві згадують лише в час піку антиукраїнської пропаганди в Польщі. А цим піком польська сторона односторонньо визначила липневі події «Волині-43», створивши на цьому культ відзначення 11 липня т.зв. «Дня пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА».
Візит польського президента Анджея Дуди на Волинь 8 липня 2018 року став черговим проявом антиукраїнської пропаганди. Польський президент дозволив собі спекулювати на жертвах минулого та висувати нові звинувачення проти українців, свідомо й бездоказово завищуючи кількість жертв із польського боку та применшуючи кількість українських жертв, які загинули від рук польських збройних формувань. Вживаючи при цьому щодо українців зневажливі, історично абсурдні та юридично нікчемні фрази щодо «етнічних чисток» і «геноциду». Така поведінка іноземного державного діяча є неприпустимою і вимагає жорсткої реакції з боку української влади. Настав час покласти край недружнім пропагандистським візитам вороже налаштованих польських політиків на Волинь, які сіють облудливі звинувачення та закривають очі на історичну правду, приховують злочини польських загарбників і роблять злочинцями українців. Змушені констатувати, що використання «Волині-43» в антиукраїнській пропаганді в Польщі – це не просто викривлення історії, це спроби перекласти відповідальність за геноцид, який творила польська Армія Крайова на Волині, на українців.
Ще раз нагадуємо польській владі, що українці боронили свої землі та свої родини не під Краковом чи Варшавою, а на власних історичних територіях. Наголошуємо, що Волинь – батьківщина УПА – єдиної збройної сили українців у Другій Світовій війні, яка стала на захист українців на наших етнічних землях. ОУН і УПА завжди будуть для нас героями, як і всі інші борці за незалежну Українську державу. Тож ми нікому не дозволимо вказувати нам, яких героїв нам шанувати. А українська влада має однозначно визнати, що Степан Бандера, Роман Шухевич та інші борці за волю і незалежність – це Герої України. Вважаємо, що адекватною реакцією української влади на антиукраїнську пропаганду в Польщі були хоча би спроби законодавчо визнати факт окупації України Річчю Посполитою та закріпити за Армією Крайовою статус загарбника. Це дало би змогу здійснювати подальші кроки, спрямовані не лише на захист територіальної цілісності України, а й на захист нашої національної гідності та самоповаги. Це дало би додаткові політичні та юридичні механізми вимагати скасування скандальних пунктів польського закону про ІПН, які ставлять під сумнів право українців на власну державу. Ми, учасники круглого столу «Волинь-43» – складова антиукраїнської пропаганди Польщі», вимагаємо від української влади дієвіше відстоювати наші національні інтереси в питаннях історичної правди і пам’яті. Нерішуча позиція влади несе пряму загрозу територіальній цілісності і національному суверенітету України.
Настав час на законодавчому рівні засудити політику колонізації, пацифікації та асиміляції українців. Визнати факт багатолітньої окупації України Польщею. Законодавчо закріпити кримінальну відповідальність за публічне заперечення злочинів польських окупантів на території України. Лише тверда, принципова позиція української влади гарантує захист українських інтересів і припинення подальшої ескалації українофобських настроїв у Польщі».
Після завершення круглого столу, учасники заходу відвідали село Красний Сад, яке було спалене поляками 19 квітня 1943 р. У той день було вбито 104 жителі села, серед яких і діти.
Священики відслужили панахиду на могилі вбитих українців.
Заступник Голови ВО «Свобода» Олег Панькевич у своєму виступі зазначив, українці повинні пам'ятати ті жахіття, які творили поляки на західноукраїнських землях впродовж століть:
Зазначимо, що 10 липня, під час львівського круглого столу на тему: «Волинь-43», як складова антиукраїнської пропаганди у Польщі» керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олег Баган розповів, що українцям не варто потрапляти у пастку, яку поставила хитра польська історіографія, котра придумала міф «трагедія Волині». Адже не було ніякої трагедії Волині.
Президент Благодійного фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич наголосив, що заяви президента Польщі Анджея Дуди мають на меті показати поляків, як образ жертв, які в час Другої світової війни зазначили найбільше втрат. І за аналогією з євреями вимагати сатисфакції, і не тільки моральної.
Дослідник польсько-української історії першої половини ХХ ст. Роман Грицьків зазначив, що польський президент, схоже, офіційно оголосив українців учасниками геноциду поляків. При цьому зробив це на українській території. Тому, можемо сподіватися, що наступним етапом загострення українсько-польських відносин буде певна активність поляків на дипломатичному фронті. Можливо, навіть вихід на рівень ООН з вимогою засудження чи класифікації подій на Волині у 1943 році.
ІА "Вголос": НОВИНИ