Випадки, при яких виникає обов'язок зі сплати митних платежів

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.1 ст.289 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, –  з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту – з моменту прийняття контролюючим органом митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, – з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки контролюючий орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
 
Основні засоби ввозяться на митну територію України на умовах договору фінансового лізингу: порядок оподаткування ПДВ
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп. «в» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до пп.«г» п.198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ.
Згідно із пп.196.1.2 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.
Тобто, операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ відносить суми ПДВ, які сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту. Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.
 
Сума доходу, отриманого фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом року військовим збором не оподатковується
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.1.1 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.173 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп.01.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп.1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ.
Отже, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.
Водночас, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п.173.2 ст.173 ПКУ, тобто не оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом звітного року.
 
Суб’єкт господарювання не має найманих працівників: чи подається звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами і доповненнями, якщо суб’єкт господарювання не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до органів доходів і зборів таким суб’єктом господарювання не подається.
 
До уваги платників податку на додану вартість!
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
- орядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
- ропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.
 
Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп.«в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та №852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок).
Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.
Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.49.5 ст.49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
 
До податкових агентів при справлянні туристичного збору відносяться і фізичні особи – підприємці
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п.268.5 ст.268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Нагадуємо, що пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за №912/27357.
Відповідно до ст.268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
 
Чи можливо відкоригувати помилково нараховані суми ПДВ за операцією з постачання товарів, якщо така операція звільнена від оподаткування ПДВ?
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН РК.
Отже, якщо платник ПДВ нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ та відображав у податковому обліку зазначені операції як оподатковувані, а суми утриманого ПДВ вносив до бюджету, то суми ПДВ, нараховані за такими операціями, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними ПДВ під час придбання таких товарів (послуг).
На дату повернення покупцю сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що звільнені від оподаткування ПДВ постачальник товарів (послуг) складає РК до раніше складеної податкової накладної, в якому коригує всю суму операції зі знаком «–», та одночасно складає нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ.
 
Суб’єкт господарювання здійснює контрольовані операції: коли збільшується фінансовий результат при обчисленні податку на прибуток?
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.
Норми пп.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з пп.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.
Норми пп.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
 
Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, отримує дохід від юридичної особи: хто нараховує, утримує та сплачує ПДФО?
 
Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.178.5 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати не утримується у разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Податковим агентом щодо ПДФО є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом IV ПКУ (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності (п.178.6 ст.178 ПКУ).
Згідно із п.178.4 та п.178.7 ст.178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу VI ПКУ у строки, передбачені для платників ПДФО. Остаточний перерахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Отже, якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та відповідно до норм ст.178 ПКУ подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, то при виплаті доходу податковий агент не утримує з неї ПДФО, а фізична особа включає такий дохід до річної податкової декларації та самостійно нараховує і сплачує ПДФО.
 
На практикумі про податкову знижку
Протягом травня Галицькою ОДПІ проводилась роз’яснювальна робота серед платників податків, зокрема надавалась практична допомога громадянам у заповненні декларацій про майновий стан і доходи на отримання податкової знижки за навчання. Під час практикумів акцентовано увагу громадян на необхідність надання документів, що підтверджують право на надання податкової знижки за навчання: договір на навчання, укладений з навчальним закладом; платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів, або квитанція банку чи відділення зв’язку про перерахування готівки; документ, що підтверджує перший ступінь споріднення з особою, навчання якої оплатив платник податків, який претендує на податкову знижку.
Тренінги щодо порядку подання електронної звітності
 
Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області протягом травня 2018 року проводились тренінги, щодо подання звітності засобами електронного зв’язку.
Податківці розповіли і на практиці показали як саме проходить процес електронного звітування, за допомогою яких програм формуються, підписуються та відправляються звіти, яка роль в данному процесі відведена електронному цифровому підпису. Нагадали, що звітність, надіслана «електронкою» через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, крім економії часу, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.
Платники податків, відвідавши такі заняття, переконуються: звітність в електронному вигляді - це просто і дуже зручно. Адже така форма звітування дозволяє економити час та кошти.
 
Семінар з роз’яснення законодавства
Фахівці Галицької, Личаківської та Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області провели семінар для платників податків Львова на тему: «Нове в оподаткуванні. Актуальні питання оподаткування для платників податків – юридичних осіб». Податківці ознайомили бухгалтерів підприємств і організацій з останніми змінами в податковому законодавстві. Зокрема, зупинились на нововведеннях щодо податку на додану вартість, на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, єдиного податку, ресурсних платежів. Звернули увагу на помилки, які допускаються при заповненні звітності.
Розповіли про функціонування системи автоматизованого моніторингу у відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків. Також проінформували учасників семінару щодо особливостей декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році.
Окремим важливим питанням було дотримання законодавства, щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram