Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання?

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Згідно з п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124).

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837 (зареєстрований у Мінітерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453) (далі – Наказ №837) внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Так, зокрема, відповідно до змін, внесених Наказом №837, передбачено наступне:

«у разі наявності у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року №844) (далі – Порядок №417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п’ятого цього пункту;

зареєстровані книги ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку №417, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість».

Наказ №837 набрав чинності 04.11.2016 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).

 

 

Відповідно до підпункту 240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).

Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Кабінет Міністрів України постановою від 26.10.2016 №758 (далі – Постанова №758) затвердив перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг, вартість яких на період проведення антитерористичної операції (АТО) включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату оподаткування.

 

До зазначеного переліку входять: спеціальні засоби індивідуального захисту; технічні засоби спостереження; лікарські засоби; засоби особистої гігієни; продукти харчування; предмети речового забезпечення, які добровільно передані Збройним Силам, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, що утримуються за рахунок коштів держбюджету.

Зазначена Постанова дозволить тимчасово, на період проведення АТО, суб’єктам господарювання, які надають благодійну допомогу учасникам АТО, отримати податкову пільгу зі сплати податку на прибуток підприємств.

Зазначений перелік затверджено відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Постанова №758 набрала чинності 02.11.2016.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за № 1336/29466 (далі – Наказ №818), затверджені нові типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, а саме:

- Акт введення в експлуатацію основних засобів;

- Акт приймання-передачі основних засобів;

- Акт внутрішнього переміщення основних засобів;

- Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;

- Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів;

- Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);

- Акт списання групи основних засобів;

- Акт списання транспортних засобів;

- Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду;

- Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів;

- Інвентарна картка групового обліку основних засобів;

- Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень;

- Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів);

- Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів;

- Акт переоцінки основних засобів.

Зазначеним Наказом також затверджено Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору.

Наказ №818 набрав чинності 04.11.2016, тобто з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – Наказ №821) внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та у новій редакції викладена Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 3 Наказу №821, він набирає чинності з 31.12.2016.

Так, зокрема, оновлена податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) складається із семи розділів та містить два додатки, а саме:

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2).

Нагадаємо, що до внесення змін Декларація складалася з восьми розділів та чотирьох додатків, а саме:

- Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України (додаток Ф1);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф2);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з доходів, отриманих з джерел за межами України (додаток Ф3);

- Розрахунок податкових зобо’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф4).

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку визначені у пункті 296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого РРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

 

Яким чином у звіті про суми податкових пільг виправляються помилки та чи передбачена відповідальність у разі їх виправлення?

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням подат- кових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).

Зазначений Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається.

Форма Звіту визначена додатком до Порядку №1233.

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 №167 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221) (далі – Порядок №167).

Враховуючи те, що формою Звіту, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого Звіту, а також враховуючи те, що зазначений Звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті у межах року

При цьому, виправлення помилок у Звіті не призводить до нарахування штрафних санкцій.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Законом України від 24.12.2015 №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) змінено базовий податковий (звітний) період з календарного кварталу на календарний місяць для рентної плати за:

- користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2);

- користування радіочастотним ресурсом України (додаток 4);

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (додаток 10);

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (додаток 11).

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – Наказ №719).

Додатки є невід’ємною частиною Декларації. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.

Форма Декларації та усі додатки (розрахунків) до неї, затверджені Наказом №719, передбачають декларування податкових зобов’язань за податковий (звітний) період – квартал.

Відповідно до пункту 46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, до набрання чинності нової форми податкової декларації з рентної плати, якою передбачено її складання за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, Декларація з додатками до неї подається за формами, затвердженими Наказом №719.

До внесення відповідних змін до Декларації для її подання за звітний період, який дорівнює місяцю, рекомендовано платникам, починаючи з січня поточного року, виконувати заповнення з урахуванням такого:

- під штампом про затвердження форми Декларації у верхньому правому куті зазначати примітку у такій редакції: «З урахуванням Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIІI»;

- у полях рядків 1.1 та 1.2 Декларації та додатків, передбачених для внесення номера кварталу, зазначати порядковий номер місяця у році, викресливши слово «квартал» та зазначивши слово «місяць»;

- у графі «порядковий №» зазначати номер Декларації арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці) послідовно у порядку зростання кількості поданих з початку року Декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю;

- відповідно до пункту 257.1 статті 257 розділу ІХ ПКУ до Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, у разі наявності об’єкта оподаткування, подавати додатки 2, 4, 10 та 11 для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати;

- у рядку 12 додатка 2 «ставка плати» зазначати десятковим дробом встановлену ПКУ ставку плати для виду корисної копалини, який зазначений платником у рядку 8.2 додатка 2;

- податкові зобов’язання, які підлягають декларуванню за звітний (податковий) місяць поточного року, зазначати для додатка 2 – у рядку 13, для додатка 4 – у рядку 5, для додатка 10 – у рядку 9, для додатка 11 – у рядку 9.

Для подання та приймання Декларації в електронній формі за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, розроблено та розміщено на веб-порталі ДФС адаптовані електронні формати.

Більш детальна інформація із зазначених питань викладена у листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 02.02.2016 №3276/7/99-99-15-04-02-17, з яким можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66248.html

 

 

Державна фіскальна служба України у листі від 13.09.2016 №19853/6/99-99-15-03-02-15 (далі – лист ДФС №19853) щодо оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю, отриманої орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, від підприємства, яке фактично здійснює свою господарську діяльність на такій земельній ділянці, повідомила наступне.

За своєю економічною сутністю надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.

Враховуючи вказані положення ПКУ, операція з передачі платником податку орендованої ним земельної ділянки у користування особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновста- новленому порядку за ставкою 20%.

Отже, кошти, які надійшли платнику податку згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються до бази оподаткування ПДВ платника податку.

Лист №19853 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Платники, визначені п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2¹ ст.49 ПКУ).

Згідно з п.49.8. ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст.48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

ПКУ не передбачені дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу).

Однак, платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнавати дану звітність як податкову.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Порядок), а також форма довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978.

Довідка свідчить про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, що відповідно до Податкового кодексу України є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках (далі – власник сільськогосподарської продукції) (п. 1 Порядку).

Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки (п. 2 Порядку).

Пунктом 2 Порядку також визначено, що Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

Відповідно до пункту 4 Положення Довідка реєструється сільською, селищною міською радою. У разі втрати чи пошкодження Довідки видається дублікат, про що вчиняється відповідний запис на бланку Довідки.

Довідка видається строком на 5 років (п.5 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що інформація про видачу Довідки передається сільською, селищною міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі Довідки власнику сільськогосподарської продукції.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Також, з 08.06.2014 набрав чинності Закон України від 20.05.2014 №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі – Закон №1275). Згідно з цим Законом тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе на весь період такої служби.

Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом усього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, Законом №1275 ФОП – платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ.

Пунктом 49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.

Таким чином, ФОП – платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.

 

 

Наказ Міністерства фінансів від 19.09.2016р. №827 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016р. за №1341/29471 (далі – Наказ), опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08 листопада 2016 року №86. Наказ набрав чинності з дати оприлюднення – 8 листопада 2016 року.

Документом затверджено форму Подання на повернення з бюджету помилково або надміру зарахованих коштів.

Зокрема, встановлено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів і платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу казначейства за встановленою формою згідно з додатком 1 до Наказу.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124.