Є дві баби які мутять воду на Прикарпатті священик пересварився з парафіянами через храм фото

«Є дві баби, які мутять воду»: на Прикарпатті священик пересварився з парафіянами через храм (фото)

11.06.2018 21:59
ФОТО: Галицький кореспондент
ФОТО: Галицький кореспондент
Зображення 1 / 9 Використовуйте клавіші для перегляду
У селі Вовчинець на Івано-Франківщині священик вирішив реконструювати греко-католицький дерев’яний храм середини ХІХ століття. Місцеві називають цю споруду унікальною і протестують проти рішення священнослужителя.

Церква у Вовчинці була зведена без жодного цвяха і вкрита ґонтом, а в часи війни посічена осколками мін та кулями, сліди чого збереглися досі, розповідає Галицький кореспондент.

Старший брат Михайло Новгородський розповідає, що ідея оббити храм фальш-брусом (різновид вагонки) виникла у священика декілька років тому. Він десь бачив таке в храмі, а більшість людей підтримали. Тож зараз вже завезли матеріали та розпочали роботи.

«Ми були у Війтишина (Володимир Війтишин – архієпископ і митрополит Івано-Франківський української греко-католицької церкви – ред.) з проектом, він поблагословив і поставив печатку. Але все затягнулося і впиралося в кошти. Зараз сесія виділила нам гроші на це», – зазначив Новгородський.

За його словами, стіни хочуть обшити фальш-брусом, аби були рівні. Мовляв, так значно гарніше. Нарікає, що через шпари в стінах взимку використовують дуже багато газу.

«Це все всередині – не давнє. Стіни малювали у 1957 році. До того церква була зовсім інакша. Ті, що робили нам цей проект, казали, що стіни не будуть псуватися. Дошки не прилягають до них. Ми вирішили, що священик у святилищі зробить так, як хоче. А якщо буде загальна підтримка, то обшиємо вагонкою і в середній частині», – зазначив старший брат.

Разом з тим, за словами священика Миколи Лужного, ремонт обговорювали з архітекторами, а владика поблагословив його. Відтак треба мати послух. В тому, що дошки закриють розписи на стінах, він нічого поганого не бачить.

«Треба, щоб всередині виглядало на церкву, а не якесь мазюкання було. Колись малювали її, як хотіли. Це все бабська ментальність. Є наука антологія, антропологія, а є бабологія. До цього треба підходити з розумної точки зору. Якщо якась баба має свої амбіції, то це не означає, що вони слушні», – каже отець.

Він запевняє, що дерев’яні стіни під фальш-брусом не будуть псуватися, бо від них відступлять на декілька сантиметрів. До того ж, оббивають не гіпсокартоном, а деревом. Парох пригадує, що колись багато людей були проти того, щоб підлогу в церкві замінили на плитку з підігрівом. А зараз уже всі задоволені, бо в ноги тепло. Мовляв, тоді «баби» хотіли зберегти килими на підлозі, але він виступив проти. Переконаний, що у місцях з великим скупченням людей має бути вологе прибирання.

«Зараз ми хочемо зробити церкву кращою. Там наклеєно на стінах щось і помальовано синьою фарбою по дереву. Це що, мистецтво?! Ми радились з церковним комітетом, але є дві баби, які постійно мутять воду. В кожному стаді є паршива вівця. Тому вони постійно пишуть всюди», – обурюється священик.

Він не у захваті від того, щоб зробити церкву туристичною принадою. Мовляв, це не музей, щоб сюди приїжджали туристи. Каже, не варто прикриватися тим, що це пам’ятка архітектури.

«Це є храм Божий, а не пам’ятка архітектури. Я не роблю просто так щось собі, а роблю на славу Божу, а не на славу баби», – підкреслює отець Микола.

Однак місцеві із думкою священика не погоджуються. 

«Я не хочу, щоб її забивали дошками і руйнували. Церкву треба, навпаки, належно відновлювати, бо такої поблизу ніде немає. Вона тримається не на фундаменті, а на дерев’яних балках. Треба дати їй більшу опору, бо вони починають гнити. А замість цього на неї дають ще додаткове навантаження», – зітхає жителька села Олена Циганкова

Вона переконана, що додатковий тиск на стіни ні до чого доброго не призведе. Тому хоче, щоб така реставрація припинилася. Натомість пропонує популяризувати церкву, щоб її могли побачити якомога більше людей.

Пенсіонерка Галина Дебенко також активно виступає проти задуманої реконструкції. Вона розповідає, що ще декілька років тому, коли все тільки починалось, ходила у відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківська. Тоді архітекторам наче вдалося переконати всіх, що від такої ідеї треба відмовитись. Однак цього року церква знову взялася за своє.

«Там є образи і розписи на стінах. Це мальовано по тканому полотні, таке не можна знищувати. У такому старому храмі хотіли металопластикові вікна і двері ставити. Це так, ніби я, стара баба, натягнула би міні-спідницю. Зараз вони навезли повно тої вагонки, і люди знову підняли шум», – обурюється пані Галина.

Вона каже, що раніше завжди захищала священика, а тепер їй вже вривається терпець. Стверджує, що люди і проти такого ремонту, і проти священика. Мовляв, він веде себе негарно і не дослухається до громади. Тому дехто навіть до церкви не хоче ходити. Та й реконструювати церкву, на її думку, повинні майстри, які мають відповідний досвід.

Зараз у селі розпочали збір підписів, щоб припинити реконструкцію. Вже вдалося зібрати близько сотні. Також люди звернулися за допомогою до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, обіцяють піти на прийом і в архієпархію УГКЦ. Якщо ж нічого з цього всього не вийде, то обіцяють вдатися до крайнощів – не пустити священика до церкви. «Терпіння вже вривається», – зітхає пані Галина.

Цікаво, що архітектор, начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак також виступив категорично проти такої реконструкції. Каже, що це той випадок, коли нічого не робити набагато краще, ніж робити таке.

«Я дуже багато такого бачив по області. Коли, наприклад, оббивають церкву бляхою чи вагонкою і дерево бутніє, втрачає структуру і розсипається. Те, що майстри відступили від стіни, майже нічого не змінить, – пояснює архітектор. – Ця церква є перлиною міста і добре збережена. Ні в якому разі не можна так втручатися в інтер’єр. Ці двері колись були традиційні, тому їх також треба берегти. Не можна їх замінювати чи малювати. В інакшому разі порушиться циркуляція повітря. Та й фурнітура тут дуже цікава. Загалом, храм має багато шрамів минулого. Він є унікальним. Дуже добре, що громада зуміла його зберегти і не спотворити».

Попри те, що сільрада виділила гроші на реконструкцію, сільський голова Михайло Назар виступає проти неї. Він переконаний, що не варто робити таких дурниць.

«Парафіяни захотіли таке зробити. Це пов’язано з тим, що приїжджає церковне начальство, і хочуть, щоб все блистіло і було рівненьке. Навіть була колись думка, щоб знести цю церкву і побудувати нову. Це фантазії людей, які абсолютно не розуміють її цінності. Може, вона не така гарна, як сучасна, але в тому її цінність. Тому дуже важливо зберегти церкву», – підкреслює війт.


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram