Таку думку висловив відомий історик і публіцист Ярослав Грицак під час зустрічі у минулі вихідні із регіональними журналістами у Львові у межах проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна – ЄС в українських медіа», передає кореспондент «Вголосу».
За його словами, у Європі після Другої світової війни майже сімдесят років не було великих і довготривалих збройних конфліктів. Виникло відчуття абсолютної безпеки. А коли утворюється таке, то цілком ймовірне виникнення небезпеки. Ярослав Грицак нагадав про виступи депутатки німецького Бундестагу Марі-Луїзи Бек, яка попереджає закликала німецьке суспільство не заспокоюватися поясненнями Москви ефекту Майдану в Україні, який пропаганда агресора трактувала як майданчик «націоналістів і антисемітів». Таке трактування частина німецького суспільства прийняла, бо хоче зняти із себе тягар відповідальності за історичне минуле, бо ж Україна потерпіла від фашистської Німеччини чи не найбільше.
Російська пропаганда часто успішно переконує німців у тому, що нібито війна в Україні – проблеми самих українців. У цьому контексті можна згадати виступ історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера під час минулорічної конференції «Історична відповідальність Німеччини перед Україною». Він нагадав, що саме розкручена тема націоналізму стала причиною і приводом для сталінського терору після закінчення Другої світової війни. Професор звернув увагу на те, що сьогодні Росія з метою виправдання вторгнення в Україну в 2014 році апелює до історичних сентиментів, а німці з готовністю хочуть вірити в те, що нема чого зупиняти Росію, якщо до влади в Україні прийшли націоналісти.
«У Європі зникло покоління, яке знає, що таке війна, - наголосив Ярослав Грицак. – А нове покоління не хоче воювати за свої права. Європа має зрозуміти, що її врятував Майдан, який прикував увагу європейців до місця, де дуже гостро постало питання майбутньої безпеки. Європа, між іншим, вже проходила схожий період, коли відносно мирний період тривав після Наполеона і аж до 1913-го року, коли початки Першої світової війни абсолютна більшість країн сприймала коротким спалахом, який мав би завершитися ще до Різдва.
Ярослав Грицак закликав європейців, що нині схиляються до думки про послаблення санкцій проти Росії, а то й взагалі їх відміною заради свого економічного добробуту, прислухатися до слів екс-президента Франції Франсуа Олланда. Французький екс-президент зазначив, що зупинити російську агресію можна тільки тоді, якщо створити небезпеку для Росії. Іншими словами, Росія буде поважати сильного партнера, який готовий і вміє захищати свої права та інтереси.
Ще один експерт зі стратегій, журналіст Євген Глібовицький зауважив, що у 2014- році, коли Росія напала на Україну, Європа просто не чула нас. Тому нинішня угода України з ЄС дає нам певний механізм безпеки, створює відповідальність усіх європейців за збереження загальноєвропейських цінностей.
Фото Вікторії Боруцької.
ІА "Вголос": НОВИНИ