Згідно з Наказом №822 втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743.

Наказ № 822 розроблено відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Наказ №822 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 21.11.2017 №91 і з дати опублікування він набрав чинності.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до норм нового Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Держреєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з демографічного реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з демографічного реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

 

Набрав чинності Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

 

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Т.Левицький, що Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ №557). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності». Наказ №557 набрав чинності з 15 листопада 2017 року – через 2 місяці з дня опублікування в «Офіційному віснику України» 15 вересня 2017 року №72.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом №557 (далі – Порядок), визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Крім цього, Порядком передбачено нові форми:

заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;

повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;

заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;

повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.

Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом №557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.

 

Єдиний внесок у разі якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати

 

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Т.Левицький, Державна фіскальна служба України в листі від 03.10.2017р. №16871/5/99-99-13-02-01-16 «Щодо розгляду звернення» роз’яснила порядок застосування норм Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 статті 8 Закону №2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску (за основним місцем роботи) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Обмеження щодо застосування цієї норми зазначено у пункті 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449.

Отже, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то застосовуються норми частини 5 статті 8 Закону №2464.

 

Як у Звіті з єдиного соціального внеску відобразити індексацію за попередні періоди

 

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Т.Левицький, що Державна фіскальна служба України в своєму листі від 03.10.2017р. №16871/5/99-99-13-02-01-16 «Щодо розгляду звернення» роз’яснила порядок відображення у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) індексації за попередні періоди.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (далі – Інструкція).

Правила формування та подання звіту з єдиного внеску встановлено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435 (далі – Порядок).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та підпункту 1 пункту 3 розділу IV Інструкції обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

Абзацом першим пункту 9 розділу IV Порядку передбачено, що таблиця 6 додатка 4 до Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

Якщо працівнику в поточному місяці здійснено нарахування індексації за попередні періоди, вказане нарахування єдиного внеску здійснюється у місяці його фактичного нарахування (поточному) без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.

 

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України»

 

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Т.Левицький, 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.120 1Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001.

При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів. Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту. Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

ІА "Вголос": НОВИНИ