Вони не консолідовані, не вміють захищати свої права і створювати запит/попит; упереджено ставляться до реформи через минулі невдалі спроби переходу на 12-річку; до того ж, дуже різні: в селах і маленьких містах — один запит, у великих — інший, пише DT.UA.
Що стосується вчителів і директорів шкіл, то в МОН їх характеризують так: консервативні, не звикли думати і діяти самостійно, будуть чекати чітких директив і розпоряджень. Тільки 95% педагогів знають про реформи. У міністерстві також припускають, що лише 10% реалізаторів реформ (молодих і прогресивних) можуть стати агентами змін. Решта 90% — це старші, консервативні педагоги.
Про це у своїй статті пише Оксана Онищенко. За її словами, у МОН думають, що батьки самі плутаються в тому, чого хочуть від системи освіти: з одного боку, побоюються руйнування системи, з іншого — відчувають, що зміни потрібні, система застаріла.
«Ось тут питання спірне. Батьки якраз знають, чого хочуть від системи освіти: щоб їхні діти були здорові, щасливі і освічені. І щоб знання, отримані в школі, допомогли їм стати успішними в житті. Батьки, відправивши дитину в школу, хочуть бути впевненими, що там її не будуть пресувати за те, що вона чогось не знає, не будуть принижувати і залякувати. А що для цього потрібно зробити — побудувати нову систему чи вдосконалювати стару, — повинні пропонувати експерти та Міносвіти. Інше питання, наскільки їм довіряють батьки», - відзначає видання.
ІА "Вголос": НОВИНИ