На Закарпатті, у місті Рахів, можна побачити, як сплавляли ліс бокораші 100 років тому. Унікальну знахідку, яка має історичну цінність, виявили після зсуву ґрунту під час липневої повені.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці «Рахівське Лдг Прес-служба».
Знахідку, а саме гать, виявили в урочищі Балцатул. Вона розташована на висоті 1100 метрів над рівнем моря.
Гать - це гідротехнічна споруда, призначена для сплаву лісу маловодними гірськими річками Карпат. На одній річці часто будували каскад кляуз.
Кляузи (гать) влаштовувались у верхів'ях річок. І ця потужна споруда збереглася дотепер.
Варто зазначити, що у господарській діяльності закарпатців здавна важливе місце посідали лісозаготівля і транспортування деревини. Це зумовлювалось насамперед тим, що значну територію Закарпаття займають ліси. Деревина здавна використовується у будівництві, для виробництва дьогтю, смоли, поташу, деревного вугілля, хатнього начинання і предметів домашнього вжитку, знарядь праці тощо. І ліс сплавляли переважно по річках.
Сплав лісу карпатськими річками вважався важливою галуззю місцевої економіки, а плотогони, або бокораші, були шанованими людьми. Це надзвичайно важлива і складна професія.
У повоєнні роки, коли деревини потребували всюди, професія сплавника була затребувана. Лісу було вдосталь, роботи також. Крім того, за неї непогано платили, тому люди сходилися на лісосплав з усього краю. У 1920-х роках керманич однієї валки дарабів – бокора – міг отримати зарплату, рівноцінну вартості корови. На той час це були великі гроші. І лісу рубали значно більше ніж тепер. До прикладу в середині ХІХ століття на Закарпатті заготовлялося 45-51 тисяч кубометрів деревини щорічно.
Бокорашів було 3-5, інколи й більше - залежно від величини плоту і складності та довжини маршруту. А сплавляли ліс бокораші завдяки гідротехнічним спорудам на закарпатських річках ХІХ-ХХ століття - кляузам або як їх ще називали гать.
ІА "Вголос": НОВИНИ