Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на податкову знижку має право фізична особа – виключно резидент, яка не є суб’єктом господарювання та отримує дохід у вигляді заробітної плати.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Згідно з підпунктом 166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Для отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни повинні надати до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) декларацію по 31 грудня 2016 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 №859 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743).

Відповідно до положень підпункту 166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, платник податку повинен скористатися правом нарахування податкової знижки за наслідками 2015 року до кінця поточного року, так як таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до пп.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс) та Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Згідно зі ст.95 Цивільного кодексу філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п.133.4 та 133.5 ст.133 Податкового кодексу.

Отже, статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи.

Оскільки з початку 2015 року платниками податку на прибуток є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи, то відповідно відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

 

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення в листі від 21.10.2016 № 22818/6/99-95-42-01-15 щодо обов’язку подання платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) до контролюючих органів податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню, в якому, зокрема, зазначено, що підпунктом 5 п.5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розд.ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п.49.2 ст.49 Кодексу не подається.

 

До Податкового кодексу України внесені зміни у частині благодійних телекомунікаційних повідомлень

 

06 листопада цього року набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1665-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» (далі – Закон №1665).

Цей Закон спрямований на реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов із впровадження та розвитку благодійності шляхом надсилання телеко- мунікаційних повідомлень, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми.

Законом №1665 пункт 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) доповнено абзацом наступного змісту:

«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника – оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента».

Також статтю 197 ПКУ доповнено новим пунктом 197.24, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.

Закон №1665 опубліковано у газеті «Голос України» від 05.11.2016 №211.

 

Оновлено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, 08.11.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.09.2016 №827, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за №1341/29471 (далі – Наказ №827).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (зі змінами).

Так, Наказом №827 Порядок доповнено новим додатком 1 («Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету»).

За формою згідно з додатком 1 до Порядку подається до відповідного органу Казначейства «Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів» (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)).

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 («Висновок») до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.

Наказ №827 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2016 №86.

 

 

Відповідно до пункту 250.9 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

 

 

Державна фіскальна служба України у листі від 18.10.2016 №22481/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №22481) щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, повідомила наступне.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Отже, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом – виходячи з їх договірної вартості але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Лист №22481 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70023.

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 04.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №864 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв» (далі – Постанова №864), якою внесені зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №806.

Порядок затверджено відповідно до статті 230 «Акцизні склади» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором та держателем Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Реєстр) є Державна фіскальна служба.

Постановою №864 передбачено, що Реєстр адаптують до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зміни, внесені Постановою №864, передбачають наступне:

- для формування та подання товарно-транспортних накладних (далі – ТТН) до Реєстру адміністратор Реєстру безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення (п.11 Порядку);

- суб’єкт господарювання формує ТТН у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення ТТН на них накладаються електронні цифрові підписи (далі – ЕЦП) у такому порядку:

- перший – ЕЦП бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей;

- другий – ЕЦП керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки;

- третій – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Для надання права підпису ТТН зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі (п.12 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Постанови №864 вона набирає чинності через рік з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.11.2015 №205).

 

 

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 03.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.4.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.3.0).

Так, зокрема, зазначені зміни містять нові версії наступних документів:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річна) (код форми J0108103) з додатками до неї;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для сільськогосподарських підприємств) (код форми J0100515) з додатками до неї;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__рік (код форми J0303306);

- товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового (коди форм F/J1204101);

- товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (коди форм F/J1204201).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420) внесено зміни у такі форми:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (коди форм F/J3000410);

- Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення) (код форми J3040210);

- Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом… (код форми J3040810).

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/