[media=146757,146758,146759,146760,146761,146762,146763,146764,146765,146766,146767,146768,146769,146770,146771,146772]
Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».
За словами доцента ЛНУ Андрія Вовчака, традиції Андріївських вечорниць добре збереглися саме у регіоні, де мешкають бойки. «Характерним там є виконання ладканок – обрядових пісень. Також цікавими є звичаї кидання чобота через стріху хати, ворожіння на штахетах тину, на оберемку дров тощо».
Голова товариства «Бойківщина» Андрій Німець додав: «Також колись невід'єним елементом свята були збитки, які робили хлопці. До прикладу, брали фіру (віз) і кудись його ховали, чи дрова, щоб господарі потім шукали, або фіртку (браму) зносили чи ходили до лемків штахети з тинів зривати».
Хлопцям та дівчатам, які зійшлися до хати на вечірку, майстер-клас провела автохтонний носій традицій – бойкиня Любов Федьків із с. Вовче Турківського району. Вона розповіла, що колись на свято Андрія дівчата сіяли колопні (коноплі), а хлопці на найвищому горбку на місцевості палили околоти (снопи). Відтак усі разом учасники вечорниць відтворили цей обряд.
Андрій Німець під час паління околотів зазначив: «Цей вогонь був знаком для дівчат, що хлопці йдуть до них. А дівчата в цей час мали закликали хлопців до себе вівканням (вигуками), що ті знали, де живуть незаміжні дівчата, і йшли у їхній бік».
Опісля дівчата взялися ворожити: рахували кількість штахет на тині, приказуючи «старець-молодець». Остання штахета мала підказати, за кого заміж дівчина вийде. Також кидали чобіт через хату – в який бік впаде чобіт – звідти до дівчини прийде наречений.
Згодом бойкиня пані Люба сама поворожила дівчатам. Вони обирали тарілки, під якими «ховалися» знаки-символи. Якщо дівчина вибирала барвінок чи обручку – скоро вийде заміж, ляльку – нагуляє дитину, ключі – буде доброю господинею тощо.
Усі обряди на вечорницях супроводжували виконанням традиційних для свята пісень – «Ой Андрію, ой Андрію, колопенки сію» та інші.
Марія Волошин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ