У заході, до організації якого активно долучилася українська молодь та навіть місцеві мешканці, взяли участь понад 4 000 українців.На наш заклик того дня було зібрано 18 000 € на підтримку Майдану, які одразу ж віднесли до церкви Parroquia Ntra. Del Buen Suceso, де ще раз перерахували спільно з представниками асоціації «За права, честь і гідність українців в Іспанії» та передали на тимчасове зберігання іспанському священику, оскільки український парох УГКЦ о. Іван Липка, що проводить Богослужіння у вказаному храмі, відмовився брати ці кошти на збереження до їх відправки в Україну.
На той час закордонні перекази були заблоковані режимом Януковича, тому потрібно було швидко шукати інші надійні шляхи їх доставки на революційний Майдан. Невдовзі приватним перевізником гроші були безкоштовно відправлені в Україну, де їх отримав голова асоціації «За права, честь і гідність...» Юрій Чопик і разом зі своїм приятелем Мироном Матківським, що раніше також мешкав у Мадриді, передав особисто коменданту Майдану Андрійєві Парубію, про що отримав розписку від Брезіцької О. І.
Таким був найбільший спільний вклад українців в Іспанії у боротьбу проти злочинної влади в Україні під час Революції Гідності. На цьому можна було би поставити крапку, однак є кілька моментів, які мали значний вплив на подальший розвиток подій у середовищі українців в Іспанії і не лише у країні Сервантеса.
Отже, по-суті.
У зв'язку з мотивами безпеки до теми передачі коштів було залучено вузьке коло осіб, а погані погодні умови (згадайте заметілі в Україні на початку лютого 2014 року) та перевезення їх автотранспортом з Мадрида до Стрия, відтак Юрієм Чопиком до Львова і потягом до Києва, дещо відтермінувало доставку грошей на Майдан. У цей період Мадридом поповзли чутки, що Вовк, тобто я, вкрав 18 000 євро, зібраних для підтримки протестуючих у Києві. Мене перестрівали на вулиці, залякували телефоном, дзвонили і погрожували з України - зокрема якийсь сотник Ведмідь з Майдану тощо. Ніхто не хотів слухати моїх пояснень, адже ці чутки активно підігрівалися заздрісниками, «корисними ідіотами» та скеровувалися у правильне русло ворожим елементом. Ніхто з оточення Юрія Чопика не сказав публічно жодного слова на захист правди, яку вони знали достеменно
Чи був якийсь вихід із цієї паскудної ситуації? Звісно що так. Першим, хто дізнається про масові плітки, є зазвичай парафіяльний священик. Оскільки священик УГКЦ о. Іван Липка (який відмовився брати ці кошти на зберігання 26 січня 2014 року) достеменно знав, де вони знаходилися на той час, то будучи парохом найбільшої релігійної спільноти в Мадриді, він міг запросто спростувати цю небезпечну брехню, але не захотів...
Аналізуючи таку поведінку мого душпастира, згодом я прийшов до висновку - ймовірно, це була помста о. Івана Липки за те, що всупереч його волі - не надавати зал засідань у храмі Buen Suceso для зустрічі українських виборців Мадрида з народним депутатом України Ігор Мірошниченко взимку 2013 року - після мого звернення до старійшини української спільноти в Іспанії, нині покійного офіцера Дивізії «Галичина» Teodor Barabash Seniw та за його сприяння вказана зустріч все ж відбулася.
Дивну позицію зайняв також вже згаданий тут Юрій Чопик. Адже після повернення до Мадрида він міг опублікувати правду про ці гроші і їх доставку в Україну на сайті найбільш розкрученої, як осередок СКУ в Іспанії, громади «За права, честь і гідність українців», але не захотів...
Тут, очевидно, далася взнаки давня дружба з о. Іваном Липкою і «спільна справа» по організації поїздок до святих місць Європи, а також особисті амбіції пана Юрія, який чи не в кожній особі бачить потенційного конкурента, а у кожній дії - загрозу його успіху. Про участь у цьому підлому процесі припосольського писаки Любомира Калинця, такої собі родини Антошківих з передмістя Мадрида та інших «навуходоносорів», які продовжують «роздмухувати жар» при першій же нагоді,як казала моя бабця Вовчиха - є шо говорити, нема шо слухати. Хай Бог буде для них суддею.
Підсумовуючи викладене, хочу зазначити - ще й до сьогоднішнього дня можна почути в Мадриді від окремих «свободоненависників» і «вовкофобів», що є такий свободівець Іван Вовк, який вкрав громадські гроші і тому не варто тепер нікому довіряти та ходити на заходи, які організовує УПА «Воля». Я особисто чув такі речі про себе на початку літа минулого року від однієї незнайомої пані в Мадриді. Коли ж сказав їй, що я і є той самий Вовк, та розповів правдиво ту давню історію, то пані відповіла, що все одно нікому не вірить і вірити не буде...
Отже, основна мета ворога, за сприяння «корисних ідіотів» була досягнута - недовіра до ближнього, ненависть до націоналістів, ворожнеча поміж українцями - не лише в Іспанії, а й у всьому світі.
P.S. І на завершення, хто що отримав після вищеописаних подій:
- Андрій Парубій отримав 18 000 €; - о. Іван Липка отримав від Мирона Матківського жовту майданівську косинку; - син Мирона Матківського - Богдан Матківський - став депутатом Верховної Ради України; - Юрій Чопик отримав статус помічника народного депутата Богдана Матківського; - Іван Вовк отримав те, що отримав - слава Богу, не побили.
До речі Тоді про акцію українців писала низка поважних іспанських ЗМІ, зокрема www.telemadrid.es, cadenaser.com, europapress.tv, madridpress.com,
ІА "Вголос": НОВИНИ