156 років тому народився граф Роман Александр з дому Шептицьких, відомий світові як митрополит Андрей Шептицький. Отець і глава УГКЦ та один з найвидатніших українців був не лише духовним лідером. У річницю владики Андрея ми згадуємо про його мудрість та талант, які дали поштовх для економічного розвитку Галичини.

Чимало написано про постать владики Андрея. Про його  уроки духовності, жертовності та мудрості. Настанови Шептицького не втратили актуальності й зараз для українців, що вже багато років ведуть боротьбу за власну самоідентифікацію. 

Єпископат УГКЦ на аудієнції в Папи Пія XI. Митрополит Андрей - крайній ліворуч. Фото: Іван Матковський

 

Шлях митрополита Андрея - це шлях великого духовного авторитета, доброго та відкритого пастиря, який надзвичайно тонко відчував людей та вмів їм співчувати, був вірним своєму народу. Разом з тим це також шлях надзвичайного успішного управлінця та підприємця.

Український Національний музей, Народна Лічниця на вулиці Озеркевича, художня школа Олекси Новаківського та майстерні Модеста Сосенка і Осипа Куриласа - це далеко не повний список тих соціальних та культурних установ, які не з’явились би у Львові без праці митрополита Андрея. 

Власне, в умовах бездержавної нації, розділеної між кількома імперіями, церква як суспільний інститут стала ледь не єдиним потужним представником українців. І як предстоятель Церкви, митрополит Андрей без перебільшення став лідером цілого бездержавного народу. Духовним владикою, та світським управлінцем водночас. В обох іпостасях показав себе як людину, яка з Божої ласки опинилась на своєму місці у потрібний час. 

Митрополит Андрей у молодому віці в одязі Василіянського чину УГКЦ.



Адже владика Андрей був без перебільшення великим підприємцем. Бувши одним з найбагатших людей Галичини, він не лише щедро жартував на благодійність, але й вміло інвестував. Митрополит Андрей створив Маслосоюз, який успішно розвивався й охоплював 80 відсотків всіх парафій УГКЦ в Україні. З його ініціативи з’явились кооперативні спілки, які дозволили селянам вигідно збувати свій товар та вести успішну економічну діяльність в умовах бездержавності. Що вже говорити, якщо Андрей Шептицький заснував у Львівській митрополії шість заводів, зокрема кахельний та два цегельних,  а також інвестував у будівництво залізниці в Стрийському напрямку.

Великий Митрополит доклав чимало зусиль, аби Галичина стала краєм, що динамічно розвивається, та чий добробут зростає завдяки чесній праці. Водночас життя владики Андрея демонструє без чого цей успіх є неможливим. Без віри, без реальної, а не декларованої моральності. Головний спадок владики Андрея - це не будівлі, які досі тішать наше око.


Це ті цінності чесного успіху та ефективності, які Митрополит демонстрував усе життя. Це ті цінності, базуючись на яких, будемо і далі будувати рідну хату так, як навчав владика Андрей.

.