Далека Антарктида: львів’янин розповів як живеться учасникам полярної експедиції на станції Вернадського

24 лютого 2022 року почалося широкомасштабне вторгнення росії в Україну. А 28 лютого українські науковці вирушили в антарктичну експедицію. Міжнародна програма, яку проводить Україна в Антарктиді, виявилася одним з небагатьох наукових напрямків, який вдалося зберегти.

На жаль, більшість наукових досліджень в Україні зараз призупинено.

Про це «Вголосу» розповів один з учасників 27-ї української антарктичної експедиції, молодший науковий співробітник Державного природничого музею НАН України Сергій Глотов.

Росіяни мало не зруйнували плани

Науковець згадує, що в ніч вторгнення рашистів він був у Львові, на роботі. Намагався завершити всі справи до від’їзду. Під ранок трохи заспав. Прокинувся від дзвінків своїх колег: війна!

«Я вже вирішив, що поїздка скасовується. Але за два дні командир експедиції сповістив, що їдемо. То ж ми всі зібралися у Львові. А потім через польський антарктичний центр полетіли в Чилі, а звідти на кораблі – на зимівлю», - каже він.

Науковець зізнається, що психологічно вже був готовим до нападу росії. Адже до 2014 року він мешкав у Луганській області та працював у Луганському національному природному заповідникові НАН України. І змушений був переїхати, коли росія окупувала частину Луганської та Донецької області.

«Перед цим етапом нападу росіян у мене було відчуття, що я це вже бачив у 2014 році: починаючи від інформаційно-агітаційної кампанії і до скупчення військ на наших кордонах. А коли росіяни заговорили про визнання «лнр-днр», то я впевнився, що вторгнення таки буде», - згадує він.

Зараз у складі команди є науковці, які мешкали у містах та регіонах України, що зазнали нападу рашистів. Як і у команді, яка повернулася в Україну з Антарктики. У цих людей рашисти зруйнували будинки, то ж, фактично, їм не було куди повертатися.

«Нас тут 14 осіб. Частина зі Львова, частина з Києва, частина – з Харкова. У моїх колег з Харкова зруйнували житло. Але, на щастя, всі різні живі. Паніки у нас немає», - говорить Сергій Глотов.

У розмові зі мною науковець акцентував, що він та його друзі вдячні усім захисникам України, що мають можливість творити науку в ці важкі для країни часи.

Світ навпаки

За словами Сергія Глотова, він є один із трьох біологів-зимівників у складі експедиції. У команді, окрім науковців, є особи, які забезпечують життєдіяльність експедиції, як от лікар та кухар.

Українська експедиція висадилася на станцію «Академік Вернадський» 1 квітня. Всього на станції з комфортом можуть розміститися до сорока осіб. Тут створено всі умови як для проживання, так і для наукової роботи фахівців різних спеціальностей. Її передала Україні Британія.

«Перші мої враження від експедиції почалися коли ми ще йшли кораблем. Спочатку була погана погода. І я побоювався, що почуватиму себе зле, не зможу вийти з каюти і пропущу щось гарне та цікаве. Мої побоювання не справдилися. Я побачив айсберги, величиною з багатоповерхівки. І корабель йде повз них. Я цілими днями стояв коло капітанського мостика, милувався та фотографував їх», - згадує Сергій.

Науковець розповідає, що виїжджали з України наприкінці зими, а ось у Антарктиді в цей час вже настала пізня осінь. І зараз там вже падуть дощі та починає засипати снігом. Місцями сніг сягає до трьох метрів, місцями його змиває дощ та зносить вітер у море.

«Це – інша півкуля, тут все навпаки. Коли у нас був березень, то тут вже настав листопад», - пояснює він.

Але, додає, що догори ногами він не ходить.

Хто в Антарктиді живе

Сергій Глотов зізнається, що донедавна вважав, що в Антарктиді живе небагато тварин та птахів. І з подивом дізнався, що у цих снігах та мерзлоті може жити дуже багато різних живих істот.

«За два місяці я поспостерігав та обліковував 12 видів птахів. Зараз вже осінь, то ж багато птахів відлітає. Але тут залишаються морський котик, тюлень-крабоїд, кити», - говорить він.

Найбільше його вражають саме кити. За ними він може дивитися вічно. Вони припливають настільки близько, що їх можна бачити неозброєним оком. При цьому кити плавають не по одному, а по кілька особин.

Одним із обов’язків науковця є рахувати кількість тварин та птахів, які живуть на острові. Тричі на тиждень він йде по певному маршрутові та обходить увесь острів. Всіх істот, яких зустрічає, заносить в певний щоденник.

«Було таке, що морські котики відпочивали на острові. Їх було десь 16-18. Котрогось дня на острів прилетіло приблизно 140 антарктичних качок. За один облік можна спостерігати до десяти видів різних птахів», - розповідає Сергій Глотов.

Тварини в Антарктиді не агресивні. Тому що у них там немає природних ворогів. Тому часто науковець спостерігає за морськими котиками чи тюленями, які сплять чи їдять. І турбувати їх суворо заборонено.

Оскільки Сергій ентомолог, то навіть в Антарктиді він зумів накопати різних безхребетних: двокрилих, кліщів та інших комах.

«Ми накопали трохи замерзлого моху. То в невеличкій пробі, яка вміщається в половинку чашки Петрі, знайшли понад дві тисячі різних живих організмів», - тішиться науковець.

Рожеві світанки, рожеві заходи сонця

Попри свою наукову діяльність, Сергій ще й дуже багато фотографує. «Вголос» писав, що у Львові чоловік захоплювався еротичною фотографією. Проте на антарктичному острові в умовах вічної мерзлоти звернув увагу на інший вид фотографії – пейзажний. Збираючи в експедицію, він взяв з собою цілу валізу фотоапаратури.

«Коли маю часу, я тут фотографую тварини, лишайники, мохи та пейзажі, які мені тут трапляються. Тому що природа дуже фантастична», - каже він.

Так, щодня йому доводиться милуватися рожевими світанками та заходами сонцем. А все тому, що в Антарктиді у спектрі відсутній зелений колір. І тому помаранчевий чи червоний стає рожевим.