Підгодовуючи диких птахів взимку, треба не втрачати здоровий глузд. Так вважає голова Львівського клубу орнітологів Андрій Кийко.
Птахи мають самі шукати собі корм
Насипаючи корм для птахів взимку, варто звертати увагу на погоду. Якщо земля вкрита снігом і на вулиці – морози, то і дрібні, і середні птахи, які залишилися зимувати в місті, не можуть знайти собі достатньо їжі. А якщо сніг сходить, то балувати птахів не варто: вони швидко метикують, що їм не треба старатися, аби добути їжу, і стають лінивими та чекають, поки їх нагодують. А це для диких птахів – не добре.
«Не треба перетворювати підгодівлю птахів у відгодівлю», – застерігає Андрій Кийко.
Орнітолог радить насипати у годівнички небагато корму, аби птахи його з’їдали до обіду, а потім летіли шукати собі корм у природних умовах.
«Якщо сніг зійшов і морозу нема, то підгодівля зайва. Вони повинні шукати собі корм. Вони не мають ставати свійськими тваринами, які тільки чекають на підгодівлю і більше нічого не роблять», – каже Андрій Кийко.
Фахівець також зауважив, що часто люди підгодовують комахоїдних птахів, аби привабити їх.
«Люди ставлять годівнички у садках або парках. І комахоїдні пташки звикають до того, що саме в цьому місці є багато їжі. Вони тримаються цієї території та підчищують дерева від шкідників», – говорить він.
Чисельність птахів у місті зменшується
За його словами, у годівничках порядкують синички, повзики, підкоришники, невеликі строкаті дятли, вівсянки, зяблики, щиглики, чижики, коноплянки, зеленяки, горобці та горлиці сірі.
«Годівниці приваблюють різних птахів, які літають по пустирях. На околицях багато птахів», – каже Андрій Кийко.
У містах, зокрема у Львові, також зимують воронові, тобто граки, сороки, сойки, сірі ворони та круки. Ці птахи годують себе самі й підгодівлі не потребують.
«Сойка може прилетіти у годівничку. Вона кмітлива. Я бачив, як вона ховала горіхи у труби на балконах, до яких люди прив’язують шворки, аби сушити білизну», – каже орнітолог.
Фахівець також не радить лякатися, якщо людина побачить біля годівнички сову чи яструба. Ці пернаті цікавляться не вмістом годівнички, а тими, хто тут живиться, – малими птахами.
За його словами, птахів у місті є ще багато. Хоча чисельність і спадає, бо зменшується кількість дармового корму.
«На вулиці Шевченка та на Богдана Хмельницького у нас були зернопереробні підприємства. І там тисячі горлиць, горобців та голубів підгодовувалися. А коли ці підприємства закрилися, птахам нема де їсти, то й кількість їхня зменшилася. Птах кочує туди, де тепліше і де є що їсти, або загине», – говорить Андрій Кийко.
Хлібом не годуй
Якщо людина все-таки вирішила підгодовувати птахів, то це треба робити правильно.
Найкраще у годівничку сипати несолені та несмажені зернятка соняшника. Цей корм є калорійним, і для птахів він годиться найкраще. Також можна насипати трохи вівса та проса. І горіхи, але їх варто подрібнити.
А також птахи люблять несолене сало.
«Щоби великі птахи не крали їжі з годівнички у дрібних птахів, то її варто зробити з такими отворами, куди великий птах не залізе», – радить орнітолог.
Окрім того, за його словами, годівнички час від часу треба чистити та дезінфікувати. А якщо є можливість, то й ошпарити окропом. Адже до годівнички можуть прилітати й хворі птахи.
Також не варто годувати птахів хлібом.
«Хліб – це продукт, придуманий людиною. Він має у своєму складі сіль, цукор, дріжджі. Птах може загинути від такої їжі. Це не є його природний корм», – застерігає фахівець.
Лебеді, лебеді… Чи варто їх рятувати
Окрім інших птахів, на Львівщині можна побачити взимку і лебедів. Понад те, час від часу в соцмережах з’являються заклики про порятунок лебедів, які чомусь опинилися на якомусь озері.
На думку Андрія Кийка, єдиний порятунок, якого потребують ці лебеді, – аби люди дали їм спокій.
«Якщо один чи два лебеді залишилися на озері, яке замерзає, тоді треба спробувати їх забрати. А якщо їх є більше, озеро не замерзло, то ці птахи собі добре дають ради самі», – говорить фахівець.
За його словами, лебеді рослиноїдні і шукають собі водорості у воді. Якщо у цьому озері їжі для них нема, то вони день-два посидять і полетять собі далі. А якщо «добрі люди» починають їх годувати, то птахи залишаться тут зимувати. І тоді це стає проблемою людини.
«Не треба поспішати їх годувати. Дикі птахи пристосовані до життя у природі. Одна справа – врятувати хворого чи травмованого птаха, який без допомоги не виживе. А інша справа – приманювати здорових птахів», – каже він.
Андрій Кийко зауважив, що останнім часом чисельність лебедів зросла і ці птахи селяться на озерах, де їх раніше не було. Лебеді заявляють свої права на ці території та починають виганяти інших водоплавних птахів.
Також, нагадаємо, як повідомляв «Вголос», під час новорічно-різдвяних свят від петард та феєрверків гинули птахи.
ІА "Вголос": НОВИНИ