Львів нині можна вважати лідером за розвитком велосипедної інфраструктури в Україні. В місті прокладено близько ста кілометрів велодоріжок, створено понад 3 сотні парковок та кількадесят станцій прокату двоколісного транспорту. Щоправда, ця історія має інший бік медалі. Це використання коштів на облаштування велосипедного раю імені Садового.
Виявляється, єдиним критерієм відбору кандидатів на будівництво вело інфраструктури – є аукціон. Контрагентів, які подаються на участь в ньому, перевіряють хіба на відповідність до тендерних вимог. А от на доброчесність або причетність до махінацій – ні. Таким чином місто втрачає мільйони гривень, адже переможцями торгів стають підприємці, що мають багатий досвід привласнення бюджетних коштів.
Детальніше про це у розслідуванні проєкту Zмови на телеканалі NTA.
До праці верхи на залізному коні
Саме до такого типу пересування закликає львів'ян міський голова Андрій Садовий, який неодноразово показово пересідав на ровер, та під прицілами телекамер медіахолдингу своєї дружини вирушав у прогулянку містом. Він переконує містян пересідати з автомобілів на двоколісний транспорт. Мовляв, усі передумови для цього є.
Втім, учасники місцевої вело спільноти агітацію мера вважають популізмом, адже відповідна інфраструктура, на їхню думку, існує лише в проєктних документах та на білбордах.
"Ви бачили, є ті парковки, де можна взяти туристам велосипед і поїздити по Львові, але вони стоять, тому що немає інфраструктури нормальної вело доріжок. Тобто, і люди є, і велосипеди, а пересуватися по Львову некомфортно. Будуть якісь певні ділянки вело доріжок і потім вона припиняється і куди той велосипедист має йти? Пішки? На ровері їхати між пішоходами, машинами? Ну це є не добре", - говорить віцепрезидент Федерації велоспорту Львівщини Володимир Набойщіков
Депутати міської ради погоджуються з думкою значної частини львівських велосипедистів, що розвиток велоінфраструктуру в місті часто має куди більш помітну іміджеву та піарну складову, аніж практичне значення для розвитку альтернативних пересувань містом.
"В нас всюди є проблеми з велодоріжками, тому що Європа чітко структуризує поняття велодоріжки. Велодоріжка – це не просто асфальт, який має складатися від однієї точки до точки б, а це інфраструктура, яка фактично дає можливість відпочинковості, де людина може відпочити", - говорить депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич, який очолює транспортну комісію.
З таким твердженням погоджуються і самі поціновувачі двоколісного транспорту. Пан Йосиф Пазяк, чемпіон світу з велоспорту серед журналістів, наважився пересісти з автомобіля на велосипед ще 10 років тому. Зізнається, без двоколісного тепер життя не уявляє.
"Ну це розвантажує транспортні потоки і людям це зручно і економить час. От подивіться, які колони стоять, люди стоять в чергах на світлофорах", - говорить він.
Водночас проїзд смугами для руху велосипедом, чоловік називає справжнім квестом. Іноді дорога може вести просто в нікуди або ж узагалі раптово зникнути.
"Але, на жаль, ось тут і закінчується наша подорож, закінчився асфальт. Тут зовсім не символ здорового життя і почалася ґрунтова дорога. Дуже така вона… Ну, можна погубити колеса. Тут потрібно бути спеціалістом з велокросу. Вона недороблена – та доріжка", - говорить пан Йосиф про багатостраждальну велодоріжку на Чорновола.
Велодоріжка довжиною в життя
Тут асфальтне полотно відсутнє одразу на кількох ділянках. Замість нього лежить гравій і земля, що в дощову погоду перетворюється на болото.
Зауважимо, що будівництво велодоріжки урочисто анонсували ще у 2019-у, на що з міського бюджету виділили 36 мільйонів гривень львівських платників податків. За проєктом велодоріжку мали прокласти кількома частинами, від кільця на Чорновола до вулиці Мазепи. А всі роботи мали завершитися ще в лютому 2020-го року. Однак через 25 днів вже почнеться 2022-й рік, а веломагістраль й досі неготова.
Серед можливих причин називають зокрема й помилки, допущені ще на стадії проєктування.
"Сам проект, ми розуміємо, що він є неповноцінним: інфраструктура мала іти з побудови кінця вулиці Замарстинівської до повороту на Брюховичі. В тому числі в сторону «Спартака». Там дуже багато зауважень щодо сторони "Спартака", - говорить Ігор Зінкевич.
Бездіяльність влади змусила вкотре зорганізуватися львівську вело спільноту та вийти на пікети під стіни ратуші. Основна вимога – розробити якісну інфраструктуру для двоколісного транспорту та завершити роботу над старими проєктами.
Врешті-решт у жовтні цього року мерія оголошує, що проводитиме новий тендер на облаштування велодоріжки на проспекті Чорновола. А, отже, знову виділятимуть гроші на проєкт з міської казни. Чиновники пояснюють, усе через недобросовісного підрядника.
"Ми корегуємо проєкт, тому з тим підрядником (ТОВ «Львівська дорожня служба») угоду розірвемо, будемо визначати нового. Ми офіційно про це повідомляємо. Хочемо, щоби він приступив і закінчив ті об’єми, які є, але він до цього не приступає", - говорив Олександр Одинець, заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства.
Причиною такого рішення став конфлікт міста із виконавцем робіт. У мерії заявляють буцімто підрядник не спроможний завершити розпочате, а також нарікають на якість споруджених об’єктів. Згодом виявилося, підприємець ще й завищував вартість будівництва і таким чином привласнив понад 1 мільйон гривень. Про це журналісти дізнались від представників Львівської окружної прокуратури.
"Він підозрюється у завищені вартості фактично виконаних робіт під час реконструкції і будівництва велодоріжок у Шевченківському районі міста Львова. Зокрема таких вулицях як Станівська, проспект Чорновола. 4 жовтня 2021 року повідомлено про підозру", - повідомив у коментарі для редакції Олександр Пацюркевич, в.о. керівника окружної прокуратури.
Експерти пояснюють, таких наслідків можна було б уникнути, якби замовник контролював процес ходу будівництва та витрат на нього.
"Це підхід господаря, якщо господар не хоче, щоб у нього були такі речі. Якщо говоримо про тендери, то замовник має право висувати будь-які вимоги щодо такої перевірки. Якщо замовник цього не робить, запитайте, чого він цього не робить. Значить, що? Значить це вигідно", - пояснює економіст Віктор Гальчинський.
Ми не можемо стверджувати, що чиновники міської ради причетні до зникнення мільйона гривень. Але відкидати фактор змови також не варто, адже у тендері перемогла компанія, у якої фактично відсутня матеріально-технічна база, а термін ліцензії на будівництво от-от завершувався. Як такого учасника допустили до торгів – не зрозуміло.
За даними реєстру держаної інспекції архітектури та містобудування термін дії ліцензії ТОВ «Львівська Дорожня Служба» на момент початку виконання робіт підійшов до завершення і продовжений не був. Натомість у субпідрядника, компанії ЛДС, такого дозволу взагалі ніколи не було. Засновником обох юридичних осіб є Павло Коцюруба.
За словами його працівників, чоловік використовує субпідряд, для відмивання коштів: буцімто гроші переказував на власні підприємства, а також на рахунки ФОПів своїх родичів. Про це у розмові з журналістами розповіла Галина Костецька, головна бухгалтерка «Львівської Дорожньої служби».
"Продаж якихось товарів, яких реально не існує. Ось рахунки, от Коцюруба підписує ці рахунки всі, от є 400 тисяч. Постійно відбувається списання товарів: дві, тисяча, аж поки у міської ради кошти не скінчаться, доти вони їх дерибанять. Фірма «Граніт», яка працює, також забирає кошти з цієї фірми", - говорить вона.
Галина Костецька – головна бухгалтерка фірми, що прокладала велодоріжки на проспекті Чорновола. Жінка скаржиться, директор досі не розрахувався з нею за виконану роботу. За її словами, така ж біда спіткала й інших працівників, яких найняла компанія.
"Вони заробітну плату людям взагалі не оплачують. Працівники більше 2-х років не получають заробітної плати. Отак їм дві, тисячу кинуть, вони до мене дзвонять, просять. Офіційно зарплата на фірмі «Львівська дорожня служба» і «Граніт» жінки Коцюруби. Не виплачуються жодні заробітні плати", - розповіла пані Галина.
Зауважимо, умисна невиплата заробітної плати це кримінальне діяння, яке передбачає відповідне покарання. За словами юриста Назара Крука, працівникам необхідно звернутись перш за все до інспекції з праці.
Львівські велодоріжки будує за 36 млн фірма-невидимка
У міській раді перемогу сумнівної компанії у тендері коментувати відмовились. То ж ми спробували поспілкуватись безпосередньо з самим власником «Львівської Дорожньої служби», яка вже третій рік будує велодоріжку на проспекті Чорновола за кошти львівських платників податків. Та виявилось, що зробити це дуже й дуже непросто.
За адресою реєстрації «Львівська Дорожня Служба» давно відсутня. Недійсними виявилися і номери телефонів підприємства. Як розповіла нам головна бухгалтерка «Львівської дорожньої служби», черед причин такої секретності з поміж іншого є і борги перед колишніми працівниками.
"До мене дзвонили купа працівників: директор від них ховається. Директор 4 рази за півтора місяці мого працювання він 4 рази змінював офіс. Він втікав з документами, кидали документи з вікна, бо його не впускали, от – на Шота Руставелі", - говорить жінка.
За словами працівників, усі фірми, до яких причетний Коцюруба, раніше завжди перебували в одному офісі. І так само всі гуртом змінювали місце розташування майже після кожного нового замовлення, а керівник по кілька тижнів не виходив на зв'язок. Але нам таки вдалося зв’язатися з підприємцем.
"В мене реально немає часу. Давайте в понеділок, годинка 10 зідзвонемось і я вже тоді буду знати як і шо. – В понеділок, о 10 годині, так? – Так-так. – Добре, дякую. – Добре, до зустрічі", - в такому форматі відбувся діалог підприємця та журналістів редакції.
Та вже з понеділка чоловік не виходить виходити на зв'язок, скільки б ми не телефонували.
Така поведінка засновника компаній відверто насторожує. Однак у Львівській міській раді перевіряти контрагента не стали. Як підсумок, отримали недобудований об’єкт і втрачені гроші платників податків. Хоча великої таємниці навколо діяльності Коцюруби і його компаній немає, адже раніше справу з недобросовісним підприємцем уже мали органи самоврядування інших міст Львівщини.
Галицький гастролер
Виявилось, пан Коцюруба вже не вперше «виконує» роботи на замовлення місцевих громад за гроші платників податків. Зокрема й в знаменитій Жовкві - ідеальному ренесансному місті, яке постало неподалік Львова у своєму сучасному вигляді з волі магната Станіслава Жолкевського, великого коронного канцлера та головнокомандувача усіх військ Речі Посполитої у XVII сторіччі.
Її забудова вважається взірцем ідеального міста епохи Ренесансу: компактні малоповерхові будинки та широкі прямі вулиці. Ремонтувати останні свого часу зголосився Павло Коцюруба.
«Знаємо, що було з ними багато скандалів, знаємо, що попередня міська рада подала на них у суд, адже згідно з тих умов, які були в тендері, та фірма їх не дотрималася», - говорить про цей досвід співпраці Олег Вольський, чинний міський голова Жовкви.
Йдеться про фірму «К-Інвест», що також належить Коцюрубі. Восени 2017 підрядник вкотре перемагає у закупівлі, згідно з якою має відремонтувати трохи більше кілометра дороги. Та замість якісно відремонтованого автошляху громада Жовкви отримала чергову судову тяганину.
"Почали роботи, ми надали їм аванс. Вони в тримісячний термін не використали його, тобто, не освоїла кошти, не надали нам документів належних і тоді ми вже звичайно через казначейство були. Було нам попередження дане, потім наші юристи надали документи в суд і власне в суді справа зависла", - повідомила головна бухгалтерка Жовківської міської ради.
Водночас була проведена будівельно-технічна експертиза, яка встановила, що прокладений фірмою асфальт недостатньої товщини. Тож правоохоронці скерували до суду ще й справу на технагляд, який контролював роботи.
«Встановлено, що 45-річний чоловік вніс до офіційних документів неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт по капітальному ремонті дорожнього покриття вулиці Хмельницького в місті Жовква на Львівщині. Внаслідок махінацій йому вдалося привласнити понад 530 тисяч гривень бюджетних коштів», - йдеться у матеріалах справи.
Серед ймовірних причин, заявки яким підприємцю вдалось так спритно заробити грошей на бюджетних підрядах одразу в кількох містах Галичини називають роль технічного нагляду, яка в сучасних умова є фактично нівельована і швидше номінальною, ніж реальною.
«Ми маємо, власне, ситуацію, коли технагляд зубожілий і він або отримує фактично гроші готівкові від підрядної організації за те, що підпише акт, або він не отримає гроші в принципі», - говорить Мирослав Сімка, експерт із тендерних закупівель.
Як розповів телефоном Петро Вихопень, колишній міський голова Жовкви, місту довелося розірвати угоду з підрядником та оголосити новий тендер.
«Він тендер виграє, ми укладаємо договір в кінці 17-о року, у 18-у році він виконує роботи ніби по старих цінах, а тоді вже вартість матеріалів дорожчає: щебінь, дорожчає пісок, дорожчає бруківка, яка на тротуари. От він каже: я робити не буду, давайте переглядайте ціни», - говорить він.
Понад те, за словами чинного міського голови Олега Вольського, роботи, які виконала компанія пана Коцюруби, були, м'яко кажучи, не відповідні до умов, поставлених у тендері.
"Я спілкувався спеціально для довідки з представниками тої фірми, які вже зайшли після «К-Інвест». Вони сказали, що дуже важко їм було переробляти ті недороблені моменти, які залишилися після «К-Інвесту». І ми можемо констатувати, що неякісно виконанні роботи фірмою «К-Інвест» завдали збитків Жовківський міській раді на більше ніж півмільйона гривень", - констатує пан Вольский.
Історія, до слова, повністю перегукується з будівництвом велодоріжок у Львові. Проте, на думку експертів, запобігти повторенню ситуації в майбутньому не дозволяє закон.
"Ну є ще, звичайно, фактор зловживань. І, власне, ця ситуація в Жовкві, по технагляду – це друга проблема. Тобто, ми не маємо ніякого інституту репутації цих організацій, ми не маємо ніякого, скажемо, такого, як це є в Європі", - пояснює Мирослав Сімка.
Як наслідок, органи місцевого самоврядування укладають договори з недобросовісними підрядниками. Викривати їх наперед не вдається навіть в межах міста. Так, до прикладу, на співпраці з Павлом Коцюрубою попеклася Галицька районна адміністрація. Кілька років тому «Львівська дорожня служба» на її замовлення ремонтувала вулицю Шота Руставелі. Вже за 3 місяці після завершення робіт на дорозі з’явилися громіздкі вибоїни.
І хоч Галицький район надалі припинив співпрацю з підрядником, інформація про його кваліфікацію, схоже, до Ратуші не дійшла. Цікаво, чому?
«Коли є питання конфлікту інтересів, то воно має розглядатися так само, вже окремо і, в першу чергу, мав би реагувати замовник таких послуг на тендері. Якщо ніхто нічого не робить, значить це комусь вигідно», - пояснює економіст Віктор Гальчинський.
Закон України про публічні закупівлі передбачає, що при поданні на участь в конкурсі претендент повинен мати 3 базові кваліфікаційні критерії: наявність матеріально-технічної бази і обладнання, працівників відповідної кваліфікації, а також досвід виконання схожих робіт.
Проте кожен з наведених пунктів у підрядників з нашої історії був не досконалим. Та найголовніше, що попри неякісно виконану роботу та привласнення коштів, підприємець продовжує брати участь у закупівлях. Це були Змови. Настав час для нового викриття!
ІА "Вголос": НОВИНИ