Вчора, 3 лютого 2021 року, дирекція Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького перейшла червоні лінії та викликала поліцію до о. Юстина Бойка, чим збезчестила його ім’я та Свято-Іванівську Лавру, назвавши монахів забудовниками.
Про це під час сесії Львівської міської ради повідомив керівник фракції ВО «Свобода» Руслан Кошулинський, передавши в мерію підписи близько 500 львів'ян, які вимагають вирішити конфлікт.
Так, уже понад 30 років музейники та представники духовенства не можуть співіснувати на одній території. Відколи музей перейшов у підпорядкування міста, його працівники закликали експертів для планування свого стратегічного розвитку, при цьому«забувши» про факт існування на території музею монашої обителі. У 2015 році настоятелем Свято-Іванівської Лаври, що розташована на території музею, став о. Юстин Бойко. Тоді для вироблення концепції стратегічного розвитку Музею і Свято-Іванівської Лаври він організував кілька конференцій і просвітницьких акцій та ініціював створення спільної робочої групи разом із міським головою, яка повинна були розробити моделі співіснування та співпраці між музейниками і монахами. Однак за дивних обставин настоятеля відкликали з посади.
«Свято-Іванівська Лавра – це церковна і Божа інституція. Тут діють інші закони – вірності Богу і людям! Тому, наступник о. Юстина, вже покійний о. Ніканор Єзерський продовжив обрану лінію, бо він розумів, що без чіткого розмежування прав і обов’язків Музею і Свято-Іванівської Лаври на одній території – це створення ситуації постійного конфлікту. І саме у цей час дирекція Музею пішла у реванш – вони робили різного роду перешкоди монахам. Дійшло до того, що через постійну напругу зі сторони дирекції Музею настоятель Свято-Іванівської Лаври дістав хворобу і упокоївся. І левова частка відповідальності за це лежить на дирекції Музею, які на кожному кроці робили йому прикрощі!» - розповів Руслан Кошулинський.
Коли о. Юстин Бойко став помічником митрополита Львівського щодо монашества, він знову взявся відновлювати справу відродження Свято-Іванівської Лаври. Так зусиллями о. Юстина Бойка та завдяки підтримці меценатів було цілковито відновлено комплекс храму Святої Софії – Премудрості Божої.
«Учора музейники викликали поліцію на о. Юстина Бойка. І це в той час, коли у Музеї зникло дуже багато пам'яток архітектури; коли і сам Музей зникає на очах, оскільки усі пам’ятки потребують термінової реставрації, дирекція Музею знайшла крайніх у цій справі – монахів і Церкву! Складається враження, що дирекція Музею і їхня так звана науково-методична рада – це люди, які свідомо чи несвідомо самі руйнують Музей, не бачачи того. Але при цьому шукають крайніх! Ми були неодноразово свідками того, як директор, зберігач фондів, заступники директора накручували ситуацію проти монахів і монастиря, що вона нагадувала моральний тероризм. Нам дуже хочеться, щоби врешті міська влада, якій підпорядкований Музей, вирішила питання стратегічно, а не тактично. А саме: затвердила місце, права і обов’язки Свято-Іванівської Лаври, а також права, обов’язки і стратегію розвитку Музею, яка б була відома громадськості, а також питання Угоди про співпрацю», - доповнив Руслан Кошулинський.
Відтак представники «Свободи» у Львівській міській раді вимагають:
1) зробити повний фаховий аудит Музею;
2) провести перевірку усі працівників адміністрації Музею та членів наукових рад на предмет їхньої професійної фаховості та не конфліктності.
Виступ Руслана Кошулинського на засіданні Львівської міської ради:
Історична довідка:
У 1927 році митрополит Андрей Шептицький заснував на території сучасного Шевченківського Гаю Свято-Іванівську Лавру Студійського Уставу, а у 1931 році переніс туди дерев'яну церковцю з с. Кривки. Споруда мала стати головною святинею монашої обителі, де б виховувалося молоде покоління у власній українській духовній та національній ідентичності, яка на той час була під загрозою.
У 1946 році радянська окупаційна влада ліквідувала УГКЦ, а з нею і Свято-Іванівську Лавру. Та небайдужі люди з числа інтелігенції, які були виховані праведним митрополитом Андреєм почали робити старання, щоби зберегти це місце для нащадків. І придумали, що найкращим способом буде створити на території ліквідованої Свято-Іванівської Лаври Музей.
На зорі незалежності, ще у 1990 році, монахи Студити повернулися до рідної обителі. Це був їхній перший і єдиний монастир, який вони отримали після десятиліть переслідувань. Монахи, які прибули сюди і жили у старенькій школі, що біля храму, повинні були знаходити моделі співпраці з Музеєм.
Такий симбіоз мав би поглибити співправцю, адже за задумом митрополита Андрея Шептицького та його рідного брата блаженного Климентія Шептицького, територія мала б стати місцем зустрічі святості і культури.
Монахами Студитами були ініційовані комісії на рівні області, які повинні були вирішити питання співпраці Музею і Свято-Іванівської Лаври. Комісій скликалося багато, про що свідчать документи. Рішень було прийнято не менше, але справа так і не була вирішена.
Монахи були змушені крадькома від проводу Музею робити собі умови для життя і молитви, а дирекція робила «законні» кроки щодо того, аби виселити представників духовенства. Музейники писали листи до владних структур, що Музей і Свято-Іванівська Лавра не можуть жити на одній території, бо у них різні цілі.
ІА "Вголос": НОВИНИ