За місяць 3D-модель замку у Старому Селі, що на Львівщині, а точніше - його руїн, можна буде оглянути у спеціальному додаткові PocketCityAR. Зараз фахівці за допомогою фотографій, сканерів та дронів працюють, аби максимально зафіксувати кожен камінчик чи тріщину цієї п’ятсотлітньої оборонної споруди.
Про це «Вголосу» повідомив Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron, яка проводить зазначені сканування.
Насамперед результати цього сканування використають для створення безкоштовних AR-листівок та віртуальних 3D-турів.
Але також ці сканування дадуть змогу архітекторам та реставраторам ухвалювати рішення та проводити реставраційні й консерваційні роботи
«Сподіваюся, цей замок наступного року буде включений до програми реставрації. Його потрібно не стільки відновити, скільки – законсервувати, вивести з аварійного стану і зробити його безпечним для туристів», - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обладміністрації Олена Василько.
Проте, щоб влада отримала змогу виконувати якісь роботи у замку в Старому Селі, насамперед потрібно розірвати угоду про концесію.
Середньовічний замок та концесійні «лапи»
11 листопада 2010 року тодішній голова ЛОДА Василь Горбаль та генеральний директор ТзОВ «Кріс» Михайло Риба уклали угоду про передачу у концесію пам’ятки архітектури національного значення XVII століття, замку у селі Старе Село Пустомитівського району. Замок передавався на 49 років.Новий власник пообіцяв до 2012 року вивести замок зі стану руйнування, а до 2013 – відновити одну із веж. Він також обіцяв проводити на цій території різні співочі та театральні фестивалі, як от «Червона рута» або «Золотий Лев».
Проте ентузіазму концесіонера вистачило всього лише на кілька місяців. І протягом усіх 11 років після укладення угоди у замкові не проводилося жодних робіт щодо збереження бодай того, що можна зберегти.
Понад те, зараз ЛОДА вишукує підстави, аби розірвати концесійну угоду і повернути собі право проводити на цій території реставраційні роботи.
За словами Олени Василько, юристи мають намір звернутися до суду і таким чином розірвати згадану угоду. А також спробують стягнути з Михайла Риби збитки, які він завдав, не виконуючи концесійної угоди.
«Концесіонер пояснює, що не міг виконати своїх умов, тому що згідно угоди, держава повинна була фінансово супроводжувати його на всіх етапах. Натомість нічого з цього не робилося», - каже вона.
Чиновниця прогнозує, що розірвати договір вдасться швидко. А ось стягувати кошти з концесіонера будуть роками.
Концесія: добре це чи погано?
Одинадцять років тому у концесію передали ще один замок на Львівщині – у Тартакові. Це був своєрідний експеримент. Але жоден з концесіонерів не виконав своїх зобов’язань. Понад те, далі слів нічого не зрушилося. І сьогодні обидва замки перебувають у жалюгідному стані, набагато гіршому, ніж до передачі в концесію.Голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк входив до дорадчо-консультаційної ради, яка оцінювала стан замків та вносила своїх пропозиції щодо їх відновлення.
«Я переконував, що в угоді треба чітко прописати, що повинен зробити концесіонер, і строки виконання робіт. Але угоди нам тоді не показали. Сказали, що ми – лише дорадчий орган», - каже він.
Натомість назвали якусь суму, що її новий власник готовий був вкласти у консервування замку. Проте, на думку активіста, вкладати туди потрібно було не такі вже й великі кошти.
«Тоді було дуже багато охочих фахівців, яким болить доля замку, і які готові були працювати тут на волонтерських засадах», - згадує Андрій Салюк.
Скоріш за все, концесіонери розраховували на швидкі прибутки. А коли зрозуміли, що такого не буде, то охололи до ідеї рятування замку.
Хоча замковою територією, а це два гектари, цікавилися організатори фестивалів просто неба та реконструктори історичних подій. Їх приваблювали саме руїни замку та близькість до міста. Вони навіть зверталися до концесіонера. Проте не дійшли згоди. То ж тепер ці фестивалі та події відбуваються в інших областях.
І хоча два випадки передачі в концесію замків виявилися провальними, фахівці вважають, що це не показник. Якщо знайдеться охочий та добре пропишуть угоду, то варто буде спробувати іще.
Начальник управління охорони об'єктів культурної Львівської ОДА Василь Петрик очікує на зміни до законодавства, якими запустять програму державно-приватного партнерства з певними умовами використання об’єктів.
«Серед об’єктів, які надаються до такого партнерства, є пам’ятки в аварійному стані», - каже він. І додає, що охочі вкладатися у замки є, але їх відлякує негативний приклад та карально-дозвільна система держави.
А наразі замок у Старому Селі і надалі залишається аварійним та продовжує руйнуватися. І не так через природні чинники, як втручання людей, які використовують каміння з мурів замку для будівництва своїх стодол. Колись наші нащадки побачать нинішній стан пам'ятки лише у 3D-версії.
Додатково. Окрім замку у Старому Селі, у рамках проекту «Культурна спадщина Львівщини. Перевантаження" будуть створені 3D-моделі ще 16 пам’яток архітектури Львівщини та виготовлені AR-листівки.
Маріанна Попович для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ